Свято-Олександрівська площа (район ХТЗ) у Харкові відкрита 22 серпня після реконструкції. На початку церемонії відкриття пройшла урочиста літургія у Свято-Олександрівському храмі, розташованному на цій площі. Після літургії відбулося відкриття та освячення пам'ятника покровителю Харкова, священномученику архієпископу Олександру. Він зображений у церковному облаченні, з Євангелієм у руках. Урочисте відкриття Олександрівської площі приурочене до святкування Дня міста і дня народження Священномученика Олександра (23 серпня). На церемонії відкриття були присутні голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, в.о. харківского міського голови Геннадій Кернес, інші офіційні особи, представники духовенства і городяни.
"У нас мало пам'ятників таким святим, і я радію, що наш Харків убирає в себе все більше і більше духовності. Я хочу висловити подяку М.Добкіну, Г.Кернесу і всім людям доброї волі, які є жертводавцями і будівельниками цього прекрасного пам'ятника і скверу ", - відмітив архієпископ Ізюмський, вікарій Харківської єпархії Української православної церкви (Московський патріархат) Онуфрій. За словами М.Добкіна, коли в міськраді вивчали документи про життя Священномученика Олександра, відкрилася "одна дивна і дуже символічна річ" - він народився 23 серпня, у День міста Харкова.
Представники духовенства на знак подяки вручили зменшені копії пам'ятника М.Добкіну, Г.Кернесу, С.Чернову та грамоти - іншим людям, що прийняли участь у його створенні і реконструкції площі - скульпторові-автору пам'ятника Анні Івановій, директору Департаменту комунального господарства міськради Віктору Кітаніну, головному архітектору міста Сергію Чечельницькому, скульптору Олександру Рідному.
На відкритті площі Г.Кернес заявив, що найближчим часом на сесії міськради пр. Косіора буде перейменований на пр. Священномученика Олександра.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Довідка "SQ". Рішенням сесії Харківської міськради сквер у районі ХТЗ (Орджонікідзевський р-н Харкова) був перейменований в Олександрівський сквер, а безіменна площа на перетині проспектів Косіора і Фрунзе названа Олександрівською площею. 19 серпня 2009 р. була здана в експлуатацію перша черга зеленої зони по пр. Фрунзе (від пр. Косіора до вул. Другої п'ятирічки). Олександрівський сквер має протяжність 1 тис. 200 м, його загальна площа - 9,5 га.
У ході реконструкції площі була покладена плитка "старе місто" на площі більше 6 тис. кв.м, встановлено 52 садові лавки та урни, прокладено більше 700 м поливального водопроводу. Також виконано зовнішнє освітлення, встановлено 65 паркових світильників. Крім того, проведені роботи з озеленення: висаджено 112 дерев різних порід (блакитна ялина, плакучий ясен, клен, липа), оформлені чотири квіткові клумби, де висаджено понад 40 тис. квітів, укладено близько 10 тис.м кв. рулонного єврогазона.
Будучи міським головою, у жовтні 2009 р. М.Добкін заявив, що добиватиметься перейменування пр.Косіора на проспект Святомученика Олександра. 19 квітня секретар Харківського єпархіального управління - настоятель храму Священномученика Олександра, отець Михайло Кіт заявив, що Станіслав Косіор (з 1928 р. по 1938 р. - генеральний секретар ЦК КП (б) У - "SQ") зробив "багато недобрих справ", тому зараз у комісіях міськради обговорюється ідея перейменування пр. Косіора в пр. Святомученика Олександра.
Священномученик архієпископ Олександр (Петровський) народився 23 серпня 1851 р. в м. Луцьку Волинської губернії в родині диякона. У грудні 1917 р. патріарх Тихон призначив архімандрита Олександра настоятелем Свято-Успенського Псково-Печерського монастиря. У своїх проповідях Олександр відкрито засуджував більшовиків. У 1934 р. був членом Тимчасового патріаршого священного синоду, з 20 травня 1937 р. - архієпископ харківський. 28 липня 1938 р. архієпископ Олександр був заарештований НКВД в Харківській області за підозрою в контрреволюційній пропаганді й агітації, нібито будучи учасником антирадянської церковної організації. 17 червня 1939 р. військовим трибуналом Харківського військового округу був засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. 5 січня 1940 р. вирок було скасовано і справу було повернуто на дослідування, але в травні того ж року владика Олександр помер у тюремній лікарні.