"Новий проект закону про вищу освіту дуже складний, але якщо його не прийняти, то буде ще гірше, оскільки положення чинного закону дуже застаріли", - заявила "SQ" перший проректор Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія" Катерина Астахова. За її словами, наприклад, у старому законі зберігається категорія спеціалістів. "А зараз усі наші навчальні плани налаштовані на двоступеневу форму навчання - бакалавр і магістр. Ми, таким чином, заплутуємо студентів", - відзначила К.Астахова.
За її словами, університет підготував свої зауваження до проекту закону і 17 листопада направить їх до Міносвіти. "Це суб'єктивні зауваження приватного ВНЗ, оскільки низка обмежень для приватних вишів у новому проекті не знята. Наприклад, приватні ВНЗ, як і раніше обмежені в питанні наукової пенсії порівняно державних ВНЗ: викладачі і приватних вишів, і державних виплачують однакову частку прибутку до Пенсійного фонду, але коли наш викладач йде на пенсію, різницю між звичайною пенсією та наукової виплачує наш навчальний заклад. А державні ВНЗ цього не роблять", - відзначила К.Астахова.
За її словами, серйозні проблеми може викликати введення критерію, згідно якого той чи інший статус ВНЗ визначається в тому числі виходячи з кількості студентів у ньому. "Якщо врахувати, що наш ВНЗ - досить інноваційна структура і зараз має статус університету, і якщо закон прийняти в чистому вигляді без поправок, то ми втратимо статус університету і будемо інститутом. Але це тільки за критерієм кількості учнів, наукової роботи у виші менше не стане", - відзначила К.Астахова.
Довідка "SQ". Законопроект "Про вищу освіту" опублікований на офіційному Міністерства освіти і науки і відкритий для громадського обговорення до 20 листопада. Згідно проекту закону, вишам планується надати право щорічно перераховувати плату за контрактне навчання з урахуванням офіційної інфляції. ВНЗ зможуть самостійно використовувати отримані кошти. Документ узаконює проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та нові правила прийому до вишів, які передбачають зарахування абітурієнта на основі результатів ЗНО, середнього балу атестата та творчого конкурсу, який проводиться на розсуд ВНЗ. Змінюється структура вищої освіти: ліквідується поняття "спеціаліст" і передбачаються наукові ступені "доктор філософії" і "доктор наук". Термін навчання магістрів буде становити п'ять-шість років, а для отримання ступеня доктора наук у цілому потрібно вчитися до 12 років. У Міносвіти пропонують також ліквідувати поняття акредитації ВНЗ і змінити класифікацію навчальних закладів в залежності від кількості студентів. Так, університетом може називатися виш, де вчаться не менше 10 тис. осіб, академією - не менше 3 тис., коледжем - не менше тисячі, профтехучилищем - не менше 500 осіб.