Автори законопроекту "Про захист суспільної моралі" поклали обов'язок обмежувати доступ до еротичних сайтів на інтернет-провайдерів, а не власників ресурсів, тому що провайдерів менше, і на них легше вплинути. Про це 11 листопада під час круглого столу в прес-центрі інформагентства "STATUS QUO" заявив президент харківської компанії - інтернет-провайдера "ІТЛ" Юрій Удовенко. "Грубо кажучи, навіщо ганятися за 100 людьми, які займаються розміщенням порнографії, коли можна прийти до одного і сказати: ну що, або ти завтра працюєш, або не працюєш", - зазначив він.

У новому законі є така норма: оператори і провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати невідкладні (протягом доби) заходи з обмеження вільного доступу до електронних інформаційних ресурсів, визначеним Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі як еротичні. За словами Ю.Удовенка, абсолютно неясно, хто буде давати приписи про прийняття потрібних заходів, у якій формі вони будуть виноситися, яка відповідальність за їх невиконання, кому провайдери повинні про це звітувати.

Президент "ІТЛ" зазначив, що в новому законі також не сказано, яким чином провайдери повинні обмежити доступ до таких сайтів: "Я що, молотком повинен рубати якісь дроти або натискати якісь кнопки? Я можу виконати цей припис, обмеживши доступ до сайту шляхом обмеження доступу до всього інтернету".

Крім того, згідно законопроекту, провайдери за наявності рішення суду зобов'язані забезпечувати видалення контенту, який завдає шкоди суспільній моралі. За словами Ю.Удовенка, в законі не сказано, стосовно кого має бути винесене рішення суду і як воно повинно виконуватися. "Хтось отримав рішення суду, і що далі? Я повинен бігти кудись, щоб побачити це рішення суду, або мені хтось його принесе? Тобто все це сиро, незрозуміло в реалізації, незрозуміло у виконанні", - заявив представник провайдера.

Денис Котенко, який раніше обіймав посаду представника Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі в Харківській і Сумській областях, зазначив, що обов'язок інтернет-провайдерів стежити за розміщенням інформації та реагувати на скарги - загальноприйнята норма в законодавстві багатьох країн. "Їх обов'язок - не моніторити, але стежити: якщо раптом інтернет-провайдери стикаються із забороненим матеріалом під час роботи або надходить скарга від користувача, то вони зобов'язані відреагувати", - повідомив Д.Котенко.

Як зауважили учасники круглого столу, існує думка, що нова редакція закону дозволить закривати сайти за поданням Нацкомісії з моралі. "90% депутатів, які виступали 10 листопада на парламентських слуханнях, підтвердили, що ніякого закриття через службову записку або експертний висновок не буде: тільки за рішенням суду. Це гарантує парламентську більшість", - відповіла на це представник Національної експертної комісії із захисту суспільної моралі в Харківській області Марина Севастьянова.

Довідка "SQ". 18 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону "Про внесення змін до закону України "Про захист суспільної моралі".

Законопроект викликав серйозну стурбованість у Міжнародної федерації журналістів, яка звернулася до спікера українського парламенту Володимира Литвина. На думку членів федерації (яких у світі понад 600 тис. осіб.), Законопроект представляє серйозну загрозу для свободи преси, а головним його недоліком є ​​недостатньо чітке визначення поняття "суспільна мораль". У разі прийняття закону, стверджує федерація журналістів, над незалежними репортажами у ЗМІ будуть тяжіти впливові фігури або ж страх перед Нацкомісією з моралі.

Раніше Міжнародна федерація журналістів, Європейська федерація журналістів і рух "Стоп цензурі" закликали український парламент не приймати цього законопроекту, вважаючи його "новим інструментом цензури". Також прийняттям законопроекту в першому читанні стурбована організація "Репортери без кордонів", яка вважає, що закон порушує Європейську конвенцію про права людини.

Матеріал на цю тему ви можете прочитати тут.