У 1900 р. у Харкові з'явився чавунноміднолитійний машинобудівний завод. З тих пір підприємство випускало елеватори, транспорти, текстильні машини, гвардійські "Катюші", спецапаратуру для ракетно-космічної техніки, в тому числі і для першого штучного супутника Землі і корабля "Восток", пілотованого Ю.Гагаріним. Потім було освоєне виробництво автоматизованих систем управління турбінами й обладнанням машзалу АЕС, телекомунікаційної апаратури і систем управління бронетехнікою. На заводі в кращі роки в три зміни працювало до 25 тис. осіб. Закінчення радянської епохи важко відбилося на підприємстві, персонал якого скоротився майже до 1,8 тис.осіб., та й для цих фахівців, які залишилися обсяг робіт, який є на підприємстві, не достатній для повного завантаження. Як керівництво заводу буде виводити завод з кризи розповів "SQ" нинішній керівник ДП "Харківський приладобудівний завод ім Т.Шевченка" Василь Лунін.
- Як позначилася економічна криза на підприємстві і чи буде завод ім. Шевченка вести виробничу діяльність?
- Починаючи з 2008 р. у заводу різко скоротився обсяг замовлень з усіх трьох традиційних напрямків роботи - на системи управління енергооб'єктами, апаратуру для бронетанкової техніки, а також на телекомунікаційну апаратуру. Це ускладнило фінансовий стан підприємства - з'явилася заборгованість із зарплати, але технологічно завод залишається повністю в робочому стані. Підтвердження цьому - замовлення, які ми зараз виконуємо, зокрема, для об'єктів атомної і теплової енергетики. Наприклад, замовлення, яке ми виконуємо для Південно-Української АЕС. Виготовлена шафа керування для системи регулювання турбогенератора й електронний регулятор швидкості для цієї АЕС, який зараз проходить випробування. Крім того, завод виготовив систему контролю мехвелічин (СКМВТ-300) для 4-го енергоблоку Зуївської ТЕС (замовник - ВАТ "Турбоатом").
З великих нових розробок у галузі систем управління і контролю для АЕС і ТЕС необхідно відзначити систему дистанційного контролю переміщення трубопроводів (СДКП). Вона є однією з кращих і конкурентоспроможних на енергоринку. Система СДКП з кінця 2009 р. успішно експлуатується на другому енергоблоці Ростовської АЕС (Росія). Планується введення в експлуатацію такої системи на першому енергоблоці цієї ж АЕС у 2012 р. Також ми поставили і впровадили на другому енергоблоці Курської АЕС (Росія) нову апаратуру - електронний регулятор швидкості (ЕРС). В останні роки наше підприємство провело реконструкцію машзалу на Запорізькій і Південно-Української АЕС, Калінінській і Балаковській АЕС (Росія), АЕС "Кайга-3, 4" і "Раджастан-5, 6" в Індії. Виготовлені та впроваджені системи регулювання та контролю на Воткінському машинобудівному заводі (Росія), ТЕЦ у Литві, двох енергоблоках Зуївської ТЕС (Донецька обл.) І одному енергоблоці Ладижинської ТЕС (Вінницька обл.). Ми розуміємо, що зараз усіх цікавить не славна історія нашого заводу, а те, чи зможе підприємство ефективно працювати в нинішніх умовах.
Ще одне підтвердження нашої працездатності - виготовлений нещодавно і поставлений на комплексний стенд нашого підприємства комплект системи контролю мехвелічин (СКМВТ-300) для Зуївської ТЕС, де проходить комплексна модернізація 4-го енергоблоку. Одним з основних учасників реконструкції енергоблоку є "Турбоатом". Приймальний контроль апаратури проведуть представники "Турбоатома" і зуївської станції. Постачання апаратури - у травні 2011 р.
Усього за останні 38 років завод виробив 85 систем управління для енергооб'єктів. Ці системи забезпечує управління устаткуванням АЕС і ТЕС у всіх режимах роботи електростанцій - пуск, поштовх, синхронізація і включення в енергомережу, підтримка всіх енергорежимів (штатних і позаштатних, скидів навантаження тощо). Системи показали високу надійність експлуатації на АЕС і ТЕС.
Ми розраховуємо в найближчому майбутньому на цілу низку замовлень на виробництво засобів автоматизації для об'єктів енергетики і створили заділ техзасобів автоматизації під ці замовлення. Можу тільки сказати, що ця апаратура, яка зараз стоїть на складі, призначена для підприємств НАЕК "Енергоатом" і для аналогічних російських замовників. Апаратура знаходиться в певній мірі в готовності у вигляді модулів і шаф, які ми зможемо в короткі терміни агрегатувати за вимогами технічних завдань. Приймально-здавальні і спеціальні випробування проводяться в кооперації з іншими підприємствами й організаціями.
- Яким може бути обсяг цих замовлень?
- Зараз про це говорити ще рано. Якщо буде ясно, що обсяги виробництва складуть до декількох десятків стійок на рік, то ми обійдемося тим обладнанням, яке у нас є зараз. Але якщо йтиметься про виготовлення сотень стійок на рік (що дозволить нам перейти в більш благополучне фінансове становище), то ми будемо організовувати додаткові зміни та модернізувати виробництво. Цим будуть займатися фахівці заводу. Частина робіт, які нам потрібно буде виконати, вимагатиме кооперації з іншими підприємствами і організаціями. Головне те, що ми гарантуємо і підтверджуємо замовникам, що нам під силу виготовлення таких обсягів апаратури, які були у 2003-2007 рр.
- Що може завод запропонувати виробникам спецтехніки?
- Виробництво спецтехніки повністю оснащене необхідним обладнанням. Це стенди, основне обладнання, технологічне оснащення, імітатори і багато іншої техніки. Частина цього обладнання унікальна.
Нагадаю, що серійне виробництво спецтехніки для бронетехніки було освоєне у 1992-1997 рр. Завод виробляє системи управління зенітною установкою 1ЕЦ29, системи управління механізмами заряджання гармати 6ЕЦ43-2С, системи управління стабілізацією наведення гармати у вертикальному та горизонтальному положеннях 2Е42. Апаратура проводиться на замовлення Міноборони України та іноземних замовників. Зараз для Міноборони виробляється апаратура для комплектації танків "Булат" і "Оплот", для Пакистану - апаратура та запчастини для капремонту танків. У рамках іракського контракту у 2010 р. завод ім. Шевченка зробив 31 комплект обладнання для БТР-4, плануємо провести ще 390 комплектів.
- Чи є проблеми у виробництві засобів телефонії?
- Це виробництво також збережене в повному обсязі. Є стенди для випробування техніки і для навчання фахівців. Усе підтримується в робочому стані, щоб у будь-який момент можна було запустити серійне виробництво. І зараз виконуються разові замовлення, але їх дуже мало.
Насамперед потрібно відзначити як перспективний напрямок виробництво кросового обладнання та АТС "ЄС-11". З 2001 р. до 2010 р. завод виробив більше тисячі АТС "ЄС-11" загальною ємністю 670 тис. номерів. Є думка, що ці станції морально застаріли, але ми з цією думкою не згодні і вважаємо, що АТС "ЄС-11" задовольняють вимоги нашого основного споживача (сільські мережі зв'язку). У них оптимальне співвідношення "ціна-якість", хороші технічні можливості станції (ГКС-7, Інтернет, IP-телефонія), адаптація з іншим обладнанням зв'язку (у т.ч. із застарілими координатними і декадно-кроковими АТС, що знаходяться в експлуатації по 40-50 років. До речі, АТС "ЄС-11" - відмінна альтернатива цим застарілим АТС.). Фактично замовники на ці станції є, вони мають досвід роботи зі станціями, розуміють, як їх адаптувати до своїх умов. "ЄС-11" не повністю себе вичерпали за своїми можливостями, і ми хочемо у квітні провести маркетингову роботу з визначення замовників.
- Чому виникла така думка, що станції "ЄС-11" морально застаріли?
- У виробництві АТС серії "ЄС" у заводу ім. Шевченка справді немає нових розробок у зв'язку з тим, що ми не випускали масово цю продукцію. Але залишився невеликий колектив фахівців з цієї тематики і зараз просто потрібні конкретні замовлення, щоб вони включилися в роботу.
У виробництві кросового обладнання (систем комутації) у заводу більш упевнене становище на ринку. Завод на протязі 10 років є єдиним в Україні виробником кросового обладнання власної розробки. Обладнання "КРОК-КН" конкурентоспроможне із аналогічним устаткуванням фірм "KRONE", "REICHLE & DE-МASSARI" та ін. Ми випускаємо сучасне обладнання і можемо виконати будь-яке за обсягом замовлення. Але поки їх немає, і ми будемо намагатися, як я вже сказав, з квітня займатися питаннями пошуку замовників. А активно не займалися ми цими питаннями останнім часом тому, що, наприклад, не було і поки немає однозначності в тому, хто ж став власником основного замовника телефонного обладнання - "Укртелекому".
Головне, що на заводі зберігся колектив фахівців, які можуть створити програмне забезпечення і систематизувати його. Якщо ми отримаємо замовлення, то знайдемо організацію, яка в кооперації виконає спільно з нами необхідний обсяг робіт. Головне, щоб були замовлення, а з тим, щоб організувати колектив для виконання замовлень, ми впораємося. Так багато серйозних організацій працюють уже протягом багатьох років.
- Які нові напрямки роботи може освоїти завод ім. Шевченка?
- Зараз для нас є актуальним вихід на ринок теплових електростанцій, що відповідає одній з наших спеціалізацій в області енергетики. Якщо б у нашого підприємства було достатньо оборотних коштів, то ми б ще у 2007-2008 рр. зайняли одне з провідних місць у виробництві автоматизованих систем управління технологічним процесом (АСУ ТП) для ТЕС і ТЕЦ. І це не тільки думку фахівців нашого підприємства, але і наших потенційних замовників. Ми володіємо в кооперації з низкою підприємств та організацій України технологіями, які необхідні для комплексної автоматизації ТЕС і ТЕЦ. Прикладом є повна автоматизація Мінської ТЕС-5 (Білорусь). У 1999 р. там був впроваджений комплекс Маус, який повністю автоматизував енергоблок. Робота була виконана спільно з ВАТ "Львів-ОРГРЕС". Ця апаратура експлуатується на ТЕЦ-5 і зараз. Відгуки фахівців про експлуатацію Маус позитивні.
Поки існує завод та обладнання на ньому, є наші розробки, ми будемо докладати максимум зусиль, щоб користуватися своїм досвідом роботи та іншими перевагами. Ми ведемо і будемо постійно вести модернізацію нашої апаратури. Конкуренція не дасть нам розслаблятися.
- У ЗМІ є інформація про те, що "Хартрон" може дати низку замовлень заводу ім. Шевченка. Які це можуть бути замовлення?
- Ми чекаємо пропозицій. Нам потрібно думати про те, щоб так організувати виробництво, щоб випускати конкурентну продукцію. За якістю, я впевнений, вона конкурента. Над проблемою зниження ціни, складовою частиною якої є зменшення накладних витрат, працюють служби нашого підприємства. Ми будемо шукати нові підходи, налагоджувати постачання комплектуючих виробів за оптимальною ціною. Ще одне важливе завдання - зробити так, щоб гідну зарплату отримували всі, хто створює продукцію на заводі.
Щоб починати вирішувати ці питання, потрібно розробити до середини квітня реальний фінансовий план. Він не був реальним тому, що з початку року завжди є труднощі з укладанням договорів, з проведенням тендерів. Це не означає, що ми з початку року нічого не робили. Ми вже почали розробку техдокументації під майбутні замовлення, щоб скоротити час на виконання замовлень.
- Які перспективи у заводу на російському ринку?
- Ми неодноразово після укладення договорів їздили до Росії у відрядження на запрошення замовників на різні енергооб'єкти. У кінці березня нас запросили на нараду з питань реконструкції 1-го енергоблоку Ростовської АЕС. У нараді взяли участь багато організацій, які займаються виробництвом АСУ ТП. Другий блок АЕС уже автоматизований за рахунок систем, виготовлених на російських підприємствах. На другий блок була поставлена тільки одна наша система - СДКП. А на першому блоці Ростовської АЕС у машзалі встановлена комплексна система АСУ ТП виробництва нашого заводу. Вона була впроваджена у 2000 р. Її заміна передбачається у 2014-2015 рр. Активний початок робіт передбачається з 2013 р.
- Яке склалося враження? Чи готові росіяни співпрацювати із заводом?
- Протокол за результатами наради підписаний так, що завод буде брати участь у проекті реконструкції на конкурсних засадах, як і інші підприємства-виробники АСУ ТП. А це значить, що ми будемо конкурувати зі світовими виробниками за всіма показниками - і за якістю, і за ціною, і за надійністю.
- А якщо приєднати ту частину заводу, яка виробляє систему автоматизації турбінних відділень, до ВАТ "Турбоатом"? Чи дасть це переваги продукції, що випускається?
- Я думаю, що радикально краще не стане, оскільки на території заводу створена єдина структура, цілісна система, і приєднання до "Турбоатому" мало що дасть. А якщо нас ходять бачити партнерами, то краще це зробити на договірних засадах. Нагадаю, що за часів СРСР і пізніше "Турбоатом" нас вибирав як підприємство, що поставляє АСУ як комплектувальний вузол турбогенератора. Тобто система поставлялася в рамках спільного контракту на турбіну.
Сьогодні все проходить у рамках тендерів, і ми повинні в них брати участь. Якби зараз "Турбоатом" укладав з нами договори, то за низкою договорів можливо було б замовляти наші системи як комплектувальні вузли. Але це залежить від умов тендерів, у яких бере участь "Турбоатом". Що стосується великих проектів, то співпраця однозначно буде йти через тендери.
- Ви зазначили, що планується оптимізувати чисельність працівників. Скільки на заводі повинно залишитися людей?
- До питання визначення обсягів продукції, що випускається і відповідно, чисельності персоналу, ми повинні перейти в кінці травня, коли буде сформований реальний план на 2011 р. і проведене часткове звільнення людей. Якщо ми говоримо про чисельність співробітників усього заводу, включаючи всі служби, то орієнтовна чисельність проглядається. Можна говорити щонайбільше про 450 осіб (це моя особиста думка). Але це мають бути справжні професіонали. Якщо плани виробництва продукції будуть з цією цифрою непорівнянні, то можна говорити про іншу цифру - меншою, а коли обсяг договорів збільшиться - набирати нових фахівців. Загалом, треба серйозно займатися кадровою політикою. Вважаю, що фахівці заводу повинні бути багатофункціональними - розбиратися і в схемотехниці, і в приладобудуванні, і в укладенні договорів, і в пуско-наладці. Це єдина можливість для підприємства налагодити ефективну роботу.
- Чи будуть скорочуватися площі підприємства і, відповідно, переміщатися виробництва?
- Є два-три цехи, за якими виникнуть складності. Зараз приймається рішення - переміщати їх або залишити на місці. В інженерному плані перенесення не викликає значних проблем. Але щоб перенести виробництва їх потрібно зупинити, і при цьому не повинен постраждати виробничий процес. Зараз складаються заходи з переміщення цехів і служб. Ці питання всіх нас турбують, і ми готуємося до переміщення та реорганізації.