Серед суб'єктів, які зобов'язані надавати публічну інформацію, можуть бути ринки та супермаркети - експерт

Серед суб'єктів, які зобов'язані відповідати на запити і надавати публічну інформацію, можуть бути ринки та супермаркети. Як повідомив 12 травня у прес-центрі інформагентства "STATUS QUO" керівник експертно-аналітичного центру "Регіональна прагматика", депутат Харківської облради Андрій Стронов, формулювання закону не дає чіткої відповіді, хто саме повинен бути розпорядником інформації. "Не всі розуміють, що відноситься до цієї категорії. Зокрема, в законі написано, що до розпорядників інформації, які зобов'язані публікувати інформацію та відповідати на запити, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про якість продуктів харчування і предметів побуту. Супермаркети підпадають? Так. Відповідно, вони зобов'язані публікувати подібну інформацію на своєму сайті або на інформаційному стенді", - зазначив А.Стронов.

За його словами, у зв'язку з цим положенням закону може виникнути чимало конфліктних ситуацій. "Заявник вважає, що на супермаркети цей закон поширюється, пише запит, а керівництво супермаркету дотримується зворотної точки зору і залишає запит без відповіді. Це вносить певну плутанину в роботу закону. Заявник також може написати заяву в прокуратуру про те, що за його запитом не ведеться робота, прокуратура зобов'язана провести перевірку - і підуть перевірки, перевірки, перевірки, чим ситуацію можна довести до абсурду", - підкреслив керівник експертно-аналітичного центру.

З іншого боку, за словами А.Стронова, прийняття цього закону має радше позитивний характер, а всі недоліки можна буде усунути протягом двох-трьох місяців. За його словами, закон дає досить чітке визначення публічної інформації, щоб зрештою її опублікування відбувалося в автоматичному режимі. "У результаті, якщо закон буде виконуватися правильно, потреба в запитах відпаде. Єдино, може значно активізуватися листування між місцевими та центральними органами влади, оскільки запити про надання інформації, наприклад, у Кабмін, громадяни мають парво писати в місцеві органи влади, які потім пересилають цей запит адресату", - повідомив А.Стронов. За його словами, це може значно збільшити час відповіді на запит.

Також експерт відзначив, що подібні неточності могли б бути усунені, якщо б закон був обговорений публічно. "Закон потрібно було б винести на обговорення в Інтернет. В принципі, всі законопроекти треба обговорювати з громадськістю. Комітет ВР з питань свободи слова та інформації одноголосно підтримав проект народного депутата Олександра Фельдмана про введення громадського обговорення законопроектів на сайті Верховної Ради, і якщо постанову підтримають народні депутати, всі зареєстровані користувачі сайту ВР зможуть вносити свої зауваження до законопроектів", - зазначив А.Стронов.