Учасники: начальник Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародних відносин Харківської облдержадміністрації (ХОДА) Анатолій Педешко, генеральний директор ТОВ "Укребаінвест" Шахін Омаров, засновник "Укребаінвест" Алі Атеш (Туреччина), генеральний директор фірми "Pipe Life" (Туреччина) Ілмаз Когар, генеральний директор "Ateş Grup Ltd" (Туреччина) Ілхан Ергюн.
А.Педешко:
- Доброго дня. Сьогодні ми проводимо брифінг з питання вдосконалення нашого сільгоспвиробничого комплексу, і сьогодні до Харкова завітала група турецьких бізнесменів, які будуть пропонувати декілька проектів. У нас тільки що відбулася зустріч в облгосадміністрації, є порозуміння із зазначених питань.
Якщо ви не заперечуєте, то у мене декілька слів щодо зовнішньоекономічної діяльності нашого регіону за 2010 рік. Якщо взяти загальні обсяги зовнішньоекономічної діяльності, то вони складають 3 млрд.267 млн. дол. США, експортна частина - 1 млрд. 453 млн. дол. США, імпортна - 1 млрд. 834 млн. дол. 50% всіх наших контрактів, які мають суб'єкти Харкова і області, - це суб’єкти з Російської Федерації, тобто половина всіх угод, які діють, це угоди з нашими російськими партнерами. Решта припадає на інші країни світу.
Слід зазначити, що протягом 2010 року зовнішньоекономічна діяльність у нас підтримувалась з 60 країнами світу. Якщо окремо взяти Турецьку Республіку, то зовнішньоекономічна діяльність з цією країною за минулий рік складає 42 млн.дол. США, експортна частина - 16 млн. 300 тис. дол. США, імпортна - 25 млн. 400 тис. дол. США. Щодо залучення інвестицій, то наша область на 1 січня 2011 року (починаючи з 1991 року) має досить високий показник - 2 млрд. 705,4 млн. дол. Тільки в другій половині 2010 року було залучено 622,6 млн. інвестицій. Якщо брати в грошовому вимирі, то це в американських доларах. В основну гроші залучалися в фінансову, банківську сферу, промисловість та сільське господарство. Інвестиції наших турецьких партнерів за цей час складають 1 млн. 204 тис. дол. Вони залучені до 33 підприємств. Зараз наші колеги по бізнесу приїхали, щоб встановити нормальні ділові стосунки, розказати і показати технології щодо постачання води, сільського господарства, і працювати з нашими підприємствами.
Ш.Омаров:
- Доброго дня. Друга половина минулого року ознаменувалася активізацією співпраці між нашою областю та турецькою державою. Як ви знаєте, Харків і Ізмір є містами-побратимами. Є почесний консул України в Туреччині, в Ізмірі. Ці відносини дають можливість активізувати і збільшити товарообіг між нашими країнами, містами. У листопаді минулого того року пройшла виставка в Анталії (Туреччина), на неї були запрошені харківські бізнесмени та представники ХОДА. Тоді було підписано кілька меморандумів та протоколи про наміри ведення бізнесу в нашому регіоні. Сьогодні ми можемо говорити, що є результати. У грудні була виставка турецьких виробників у Харкові. Цей захід був підтриманий ХОДА. Вже є кілька спільно створених підприємств у різних напрямках.
Сьогодні є великий інтерес до сфери сільського господарства. Турки хочуть застосовувати тут свої можливості і технології. Один з таких напрямів - технології крапельного поливу. У нашому регіоні сьогодні практично відсутня система поливу. Після розпаду Радянського союзу система меліорації не діє. Сьогодні подача води на полях області практично відсутня. А там, де вона є, там і набагато кращі результати. Але резерви і можливості у нас величезні.
Що пропонує наше новостворене спільне підприємство? Це не тільки продаж якихось матеріалів, запчастин для поливу, ми пропонуємо все - починаючи від проектування до обслуговування. Тобто береться місцевість, вивчається, звідки можна брати воду, потім ця місцевість проектується, підбирається відповідне обладнання, якісний матеріал. На все це дається рік гарантії.
Ми розуміємо, що зараз є велика проблема з фінансуванням заходів, наші фермери не підготовлені. Ми з окремими фермерами, з якими є розуміння і довіра, пропонуємо укласти угоду про те, що ми надаємо свої послуги із встановлення системи поливу. У підсумку ми також їм іноді допомагаємо вирішити проблему з браком фінансування - пропонуємо їм розраховуватися з нами або грошима, або отриманими продуктами.
Думаю, що спільне рішення всіх проблем сприятиме зниженню цін у місті на продукти. Сьогодні Харків не має свого продукту (овочів, фруктів) на ринку. Це відбувається тому, що для наших фермерів займатися цим просто не рентабельно.
А.Атеш:
- Насамперед хочу всіх привітати від імені свого народу, своєї Батьківщини. Центр нашої фірми знаходиться в Ізмірі. Ми в серйозних обсягах займаємося реалізацією товарів, призначених для сільського господарства, і постачаємо продукцію до багатьох країн, які знаходяться по сусідству з Туреччиною, а також займаємося виробництвом. У нас створені спільні компанії в Грузії, Сирії, ця програма успішно реалізується. У результаті у нас виникло бажання створити спільну кампанію на Україні. Близько року ми стежили за Україною, аналізували. Всі наші сумніви зникли, і ми вирішили, що правильно вибраним регіоном буде Харків. Як результат - ми сьогодні знаходимося тут, у нас спільна компанія, ми почали працювати.
Основною метою для нас є те, щоб привезти в Україну, до Харкова, технологію системи поливу і з часом поділитися своїм досвідом і знаннями, додати врожайність місцевим виробникам. Хочу висловити подяку за розуміння і увагу керівництву області.
І.Когар:
- Я також вітаю вас і висловлюю шану всім вам.
У нас у Туреччині з "Атеш Груп" серйозне партнерство. Наша компанія буде підтримувати "Укребаінвест" у напрямку поливних систем, в інформації та інвестиційних моментах. У мене дві посади: я є гендиректором "Pipe Life" (Туреччина) і одним із творців і віце-президентом клубу поливних систем у Туреччині. Нашій компанії вже 40 років, вона почала першою займатися системою поливу і зараз є лідером. Ми запатентували всю нашу продукцію, ми проводимо дослідження ринку поливних систем.
Насправді, хоч "система поливу" звучить просто, але включає в себе серйозні моменти, це доставка води з джерела, її транспортування і розподіл по полю. Хочу поділитися деякими даними, отриманими в Туреччині.
Є різні методи поливу. Перший - так званий "дикий" полив, коли на полі просто пускають воду, і в такому разі ви втрачаєте даремно 70% води. Є система поливу під тиском - дощова. При ній втрати становлять 10-15%. А при крапельному поливі втрати - 5-10%. Ось, наприклад, дані по деяких культурах. Вони отримані в Туреччині і можуть відрізнятися трохи від України.
Якщо ви не будете поливати ділянку з пшеницею і зберете з неї 100 кг врожаю, то при "дикому" поливі зберете 300 кг, а при крапельному - 500 кг. Це серйозна різниця. Візьмемо соняшник: якщо не поливати, то зберемо 150 кг врожаю, при "дикому" поливі - 250 кг, крапельному - 500 кг. Бавовна: якщо не поливати - 100 кг, "дикий" полив - 300 кг, крапельний - 600 кг. Цукровий очерет: не поливати - 2,5 тис. кг, "дикий" полив - 5 тис. кг, крапельний - від 7-10 тис. кг залежно від грунту, або шляхом використання дощової системи. Тут ще заощаджуються енерговитрати, які використовуються для доставки води. У сукупності, враховуючи велике збільшення врожайності, можна сказати, що не використовувати такі системи поливу - це просто гріх. Зараз вагу набирають країни, що збирають урожай, якого їм самим вистачає, і ще спрямовують частину на експорт. Наша мета якраз у тому, щоб дати ще можливість експортувати, в тому числі в Україні.
Питання від "Укрінформу": Скільки коштує ця система, і яка пропорція у створенні спільного підприємства? Де ще в СНД використовуються такі системи?
Ш.Омаров:
- Частка в СП - 50 на 50. З приводу цін ... Я не буду говорити, що наша продукція найкраща і на неї найкраща ціна, я про інше скажу, тут потрібен не такий підхід. Сьогодні на ринку, ми от були на "Барабашово", менше однієї бухти не купиш. А людина більше купувати боїться. Ми були в клубі садівників, люди кажуть, а що якщо я куплю цю трубу, а її вкрадуть? Ми говоримо: купіть 50 метрів, сто метрів, спробуйте! Самі краплинні труби не дорогі, навскидку: від 50 копійок до 1 грн. за метр в системі, розрахованої на рік. Є п'ятирічні системи, там 1 м коштує 2 грн. Ціна відносно невелика. Але ми пропонуємо систему, комплекс, ми і консультуємо, і монтуємо, і гарантію даємо. Багато таких систем у Грузії, Азербайджані. В інших країнах ці системи використовуються в теплицях.
Олександр Голуб, "Селянська газета": наскільки велика фірма у турецьких партнерів? З якою кількістю землі вони працюють, які обсяги реалізації? Щоб мати уявлення, наскільки це солідна фірма.
І.Ергюн:
- На це питання відповім я. "Атеш Груп" існує в Туреччині вже близько 50 років. До групи входить п'ять компаній, близько 500 співробітників, є виробництво за системою поливу, є виробництво мотузок, шпагату та канатів. Наш напрям - сільське господарство. Експортуємо продукцію до 18 країн, спільні компанії, як в Україні, є ще в двох країнах. Зараз у нас річний оборот близько 100 млн. дол. Україну ми кілька років вивчали. Ми будемо вкладати сюди свої кошти і будемо допомагати підвищувати врожайність. Коли ми говоримо про сільське господарство, то не маємо на увазі тільки системи поливу. Нарівні з цим ми в деяких країнах допомогли відкрити теплиці, і замість одного врожаю там збирають три. Ми готові вкладати в Україну, тому що тут відповідна земля.
- Але скажіть усе-таки, про що велися переговори з Харківською облдержадміністрацією? Що ви ввійдете сюди як постачальники обладнання або як люди, які укладають договори із сільгоспвиробниками спільно вирощувати овочі?
Ш.Омаров:
- Ми ведемо переговори в Харківській області з великими підприємствами, але я їх не буду називати з різних причин. Якщо ми говоримо в цілому про проблему овочівництва, то ми бачимо такі основні проблеми: полив, добрива, транспортування, зберігання і фінансування всього цього. Ми готові займатися з сільгоспвиробниками в декількох напрямках - "під ключ" здати крапельну систему поливу, якщо немає фінансування - перенести розрахунки на осінь, до осені, сподіваюся, побудуємо велике овочесховище європейського стандарту, будемо вирішувати питання зберігання. Ми готові інвестувати у всіх напрямках. А взяти сто чи тисячу гектарів землі, щоб вирощувати, це не наша мета. Та ми можемо робити разом, але треба чітко розділити, хто за що відповідає, і виведемо загальний баланс.
Видання "Главное": Які культури будете вирощувати в першу чергу, який пріоритет? Ринок збуту буде тільки в Харківській області чи й за її межами?
Ш.Омаров:
- Краплинний полив можна застосовувати на всі види культур. Але, думаю, більше уваги буде приділятися культурам, які зберігаються взимку, - картопля, капуста, цибуля, буряк і т.д.
УНІАН: Про яку суму інвестицій йдеться?
І.Ергюн:
- Ми не будуємо тут банк, щоб сказати, що ми в нього вкладаємо у вигляді капіталу стільки-то грошей. Якщо говорити про поливної системі, то уявіть автомобіль і запчастини до нього. У поливної системи запчастин більше, ніж у автомобіля. Тут ми будемо поступово визначатися, ще досліджуємо грунт, клімат, пояснимо людям схему застосування та використання, а потім будемо переходити до наступних етапів. У цьому напрямку, яка б не була потреба, інвестиції будуть вкладатися.
УНІАН: Ви згадали, що до осені буде побудовано сховище. Про що йдеться?
Ш. Омаров:
- Повернуся трохи назад, щодо інвестицій. Вони бувають різними. Наприклад, наші співробітники були в Туреччині, бачили, як це все робиться, як працює, досконально вивчили. Ми починаємо тут з нуля. Ми несемо нові технології, це теж питання вкладень. Що стосується овочесховища, то воно буде розраховане на 3,5 тис. тонн, з них 2,5 тис. тонн - для овочів і фруктів, інше буде зайнято холодильними камерами з низькою температурою.
Питання пану А.Педешку: Ви сказали, що турецькі партнери запропонували кілька проектів. І ХОДА відреагувала, наскільки я зрозумів, нормально. Що це за проекти і яку підтримку ви готові надати?
А.Педешко:
- Підтримка адміністрації у тому, щоб ті проекти, які будуть реально прийматися, мали менше бюрократичних зволікань і затримок. Це стосується сільського господарства. Але також турецька сторона пропонувала напрацювання по ліфтах у Харкові, питання з туризму. У нас ще в 2008 р. підписана угода між Харківською областю та провінцією Ізмір. А в грудні 2010 р. тут була велика група турецьких бізнесменів. Після цього візиту було відкрито два спільних підприємства. Думаю, наші партнери, які займаються сільським господарством не один рік, мають досвід, вони у своїх підходах обережні, зважені. Адже і ситуація в країні змінюється. Коли в Харкові був президент, він говорив про необхідність спростити дозвільну систему по максимуму. У 2010 р. було 76 дозволів, зараз їх стало 46, і президент зазначив, що в 2011 р. їх буде близько 20-ти. Думаю, що по перших угодах, коли будуть конкретні результати, проведемо прес-конференцію і про все розповімо.
І.Ергюн:
- Щоб побудувати тут завод з виробництва поливних систем, потрібно провести дослідження. Перший рядок відповідного дослідження - це очікуваний продаж. Ми зробимо всупереч законам економіки, якщо побудуємо спочатку завод, а потім почнемо продавати і шукати збут. Спочатку треба зрозуміти, наскільки ринок освоює цю продукцію. Транспортувати труби поливної системи дорого, вони легкі. Тому, якщо ринок приймає цей товар, то тоді варто задуматися над тим, щоб побудувати завод у цій країні.
"МОСТ-Харків": Через якийсь час успішність цього проекту може знизити ціни на овочі та фрукти в Харківській області?
Ш.Омаров:
- Це складне завдання, адже зараз виробник залишився один на один з проблемами. Раніше були колгоспи, радгоспи. Думаю, щоб питання вирішувалося, треба дати імпульс створенню кооперативів серед сільгоспвиробників. В інших країнах таке явище як кооперація є, по-іншому складно. Що стосується ціноутворення, то думаю, два-три роки потрібно, щоб ринок зрозумів, що відбувається, і відреагував.
Медіагрупа "Об'єктив": Була інформація, що Туреччина зацікавилася виробництвом на "Хімпромі". Що це за виробництво, і чи є ще актуальність цього питання?
Ш.Омаров:
- Я можу трохи прокоментувати. Туреччина дуже розвиває напрямок, пов'язаний із землею, і зараз спостерігається нестача добрив. Зокрема, коли ми були в Анталії, то дізналися, що одна турецька компанія висловила бажання брати участь у спільному виробництві або викупити якісь підприємства. Вони купили в Ірані великий завод, але звідти дорого возити продукцію.