У новому законі про вибори таїться загроза припинення діяльності ЗМІ, які незручні певному кандидату. Про це 22 листопада під час громадського обговорення виборчої реформи в Україні заявила політолог Юлія Біденко.

За її словами, залучення експертів або політиків для виступу в ефірі є нормальною практикою для журналістів, а українське законодавство визначає ЗМІ в ролі відповідальної особи за висловлені експертні оцінки.

"Я не вважаю українські ЗМІ святими, але тут дійсно таїться загроза, особливо для опозиційних засобів масової інформації. Якщо деякі висловлювання не сподобаються якомусь кандидату, то він звертається до суду, який встановлює порушення виборчого законодавства. І ліцензія ЗМІ припиняється", - зазначила Ю.Біденко.

Політолог також зазначила, що новим законом чітко регулюється оприлюднення соціологічних досліджень на тему виборчого процесу. "Зараз є чіткі вимоги до тих, хто провів соціологічні дослідження, з приводу того як було сформульоване питання, вибірка, похибка. У цій сфері для ЗМІ встановлюються більш прозорі правила гри", - підкреслила Ю.Біденко.

Коментуючи правила проведення агітації, які регулюються новим законом, політолог зазначила, що деякі норми є застарілими і не відповідають реаліям української політичної системи. Зокрема, за словами Ю.Біденко, норма про виділення місцевою владою території для розміщення агітаційних плакатів ставить кандидатів і виборців в залежність від того, чи облаштоване таке місце. Також, на думку політолога, недієздатною є норма про заборону агітації за добу до виборів. "Так званий "день тиші" - застаріла норма, вона дуже часто порушується, а жодних наслідків за це немає. Крім того, агітація напередодні виборів, як показують дослідження, дуже рідко впливає на реалізацію електорального поведінки - тобто на сам процес вибору", - заявила Ю.Біденко.

Довідка "SQ". Верховна Рада 17 листопада прийняла закон про вибори народних депутатів. Закон пропонує встановити на парламентських виборах п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану (пропорційно-мажоритарну) систему, за якої 225 депутатів обираються за пропорційною системою за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, а 225 депутатів - за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.