Графа "проти всіх" у бюлетені потрібна, якщо вона несе якісь юридичні наслідки (наприклад, перевибори у разі масового голосування "проти всіх"). В іншому випадку її сенс втрачається. Про це 21 листопада під час круглого столу на тему "Новий закон про вибори: гра за новими правилами" у прес-центрі інформагентства "STATUS QUO" заявила харківський політолог Юлія Біденко.

"Графа потрібна, коли вона несе юридичні наслідки - наприклад, за якоїсь критичної позначки, скажімо, 25%, вибори оголошуються такими, що не відбулися, і призначаються перевибори. Але це дуже дорого. Ще вона потрібна тоді, коли вибори є не тільки правом громадян, але й обов'язком: є держави, в яких громадяни зобов'язані голосувати, і, звичайно, така графа потрібна, якщо людина не підтримує жодного кандидата. Виходячи з нашої системи, з правової точки зору графа "проти всіх" не є необхідною, але з точки зору соціології, політології, ця графа певною мірою формує політичну участь у житті суспільства", - заявила Ю.Біденко.

"Графа "проти всіх" - це система негативного голосування, це не протест проти системи, а форма соціальної шизофренії. По суті, це заперечення реального вибору взагалі, це не стільки пошук альтернативи, скільки її заперечення. Не задовольняє жоден кандидат і жодна партія - висувався сам", - заявив секретар Харківської обласної територіальної виборчої комісії Олександр Коновал.

"Я не зовсім згоден з такою точкою зору. З одного боку, я не виключаю, що виборця може об'єктивно не влаштовувати жоден з представлених кандидатів, і якщо така кількість громадян буде критичною - це показник для влади, що не туди йдемо, не то робимо. Право не голосувати або право нікого не підтримати - це теж позиція. Відсутність такої графи в бюлетені є порушенням позиції Конституційного суду", - заявив доцент кафедри конституційного права Національного університету "Юридична академія України ім. Я.Мудрого" Федір Веніславський.

За словами заступника голови Харківської обласної організації ВО "Батьківщина" Валерія Дудка, "прибравши графу "проти всіх", ми зробили велику помилку і рухаємося до авторитарної форми правління". "В усьому світі є тільки 10-12 держав, у виборчих бюлетенях яких є ця графа. Це, наприклад, Зімбабве, Узбекистан. Нам немає сенсу ставати в один ряд із Зімбабве", - заявив на це О.Коновал.

"Графа "проти всіх" - це форма перекладання відповідальності з себе на когось іншого. Розділ "не підтримую жодного з кандидатів" не тягне за собою можливості переобрання. А з нашої точки зору, два-три послідовних перезавантаження виборчого процесу зробили б колосальну річ - вони б викреслили з виборів бізнесменів від політики, бо невигідно вкладатися у виборчу кампанію два-три рази - ти не встигаєш "відбити" вкладені гроші. Вони б залишили в політичному сегменті ідеологічні партії та потужних політичних гравців", - заявив лідер Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

"Не можна на виборах йти на поводу у політично інфантильних людей. Ми нічого не втратили від того, що ця графа зникла. Прийди і займи чітку позицію, проголосуй і підтримай ту політичну силу, з якою ти згоден. 198 українських партій дають досить широкий спектр позицій, щоб людина могла визначитися. Не треба потурати людині - мовляв, "не підтримую жодного кандидата" - це протестний голос. Протестний голос повинен лунати по-іншому, але не під час виборів, при голосуванні проти всіх", - заявила перший секретар Харківського обкому Комуністичної партії України Алла Александровська.

"Якщо ми не будемо в рамках правового поля нормально задовольняти протест людини, протест колективу, протест народу, то ми отримаємо протест поза правовим полем - починаючи від революції і закінчуючи погромами. Прибираючи графу "проти всіх", ми порушуємо Конституцію", - заявила представник партії "Рідна Вітчизна" Ольга Аврамова.

Довідка "SQ". Верховна Рада 17 листопада прийняла закон про вибори народних депутатів. Закон пропонує встановити на парламентських виборах п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану (пропорційно-мажоритарну) систему, при якій 225 депутатів обираються за пропорційною системою за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, а 225 депутатів - за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Окрім того, законопроектом встановлюється, що виборчі блоки участі у виборах не беруть. Відповідно до закону, право висувати кандидатів у депутати мають партії і громадяни шляхом самовисування. Виборча кампанія триває 90 днів. Відповідно до закону, у виборчих списках більше не буде графи "проти всіх".