"Відповідно до законопроекту, який внесений до Верховної Ради і передбачає департизацію влади, президент країни, міністри, помічники міністра, народні депутати можуть бути членами політичних партій", - повідомила журналістам 5 квітня політолог Юлія Біденко (на фото). За її словами, до цих політичних посад можуть зарахувати і губернаторів, і тоді у них не буде необхідності виходити з партії.
Ю.Біденко також повідомила, що складання повноважень чиновниками, які є членами партій, буде залежати від їх посад на держслужбі та в партійному апараті. "Найімовірніше, якщо ця партія не така значна або якщо це керівництво осередком міського чи обласного рівня, то ці люди складуть своє членство, щоб залишитися на державній службі. Але, тим не менш, безпартійна людина теж може керувати виборчим штабом. Участь у передвиборній кампанії законопроект не регулює", - зазначила політолог.
Як повідомила Ю.Біденко, законопроект є частиною реформи державного управління в країні. "Законопроект скоротив кількість рангів чиновників до п'яти груп (у кожному - чотири підгрупи), визначив кваліфікаційні вимоги до чиновників. Але не визначені кваліфікаційні вимоги до чиновників вищої категорії. По суті, начальник відділу повинен володіти певною кваліфікацією, а міністр - не повинен. Чиновники стануть менше залежати від премій, оскільки їх частка в зарплаті зменшиться за рахунок збільшення ставки. Це добре, тому що будуть більше уваги приділяти своїм безпосереднім обов'язкам. Залишилася і норма призначення пенсії в розмірі 80-90% зарплати, що не зовсім правильно. Краще було б зацікавлювати людей приходити на держслужбу більш високими зарплатами", - зазначила Ю.Біденко.
За її словами, законопроект вводить також норму, за якою президент без погоджень може звільнити будь-якого міністра. "Виходить, що міністри будуть більше залежати від президента, ніж від прем'єр-міністра. Країна переводиться в осьових моментах на ручне управління", - зазначила Ю.Біденко.
Як повідомив журналістам політолог Валерій Дудко, норма про департизацію держслужбовців є в законодавстві різних країн, а в Канаді вона була введена з самого початку створення держави. "Але якщо б у законопроекті були передбачені заходи покарання за порушення норми департизації, то це було б ефективне нововведення. Швидше за все, вищі держчиновники складуть партійні повноваження, але продовжать займатися партійною діяльністю", - зазначив політолог.
За його словами, законопроектом також вноситься норма, за якою держслужбовець повинен попередити начальство про бажання звільнитися за 30 днів. У низці країн є подібні норми: наприклад, у Франції цей термін становить 4 місяці, а в Німеччині держслужбовця можуть затримати, поки він не закінчить усі доручені йому справи. "Позитивним моментом законопроекту також є те, що введений тримісячний випробувальний термін для працівника держслужби. Визначено термін відряджень, а молодим держслужбовцям будуть компенсувати 50% кредиту на будівництво житла. Але в той же час дуже погано прописано положення по медобслуговування чиновників", - зазначив В.Дудко.
Як повідомив "SQ" політолог Володимир Череватенко, будь-якій політичній силі, що прийшла до влади, необхідний професійний апарат управлінців і фахівців. Безсумнівно, такий апарат повинен бути непартійним, щоб професійно виконувати посадові інструкції. "Однак повна департизація - це така ж крайність, як і стовідсоткова участь працівників будь-якої установи чи підприємства в політичній партії. Партії за підсумками виборів до парламенту або місцевих рад формують більшість, яка бере на себе відповідальність за розвиток відповідної території. Тому керівники державних органів на всеукраїнському та місцевих рівнях повинні залишатися членами партій, що підвищить їх відповідальність", - заявив В.Череватенко.