Постанова НБУ про списання заборгованості тьмяніє на тлі колекторських пропозицій - юрфірма "ILF"

"Банки лише у виняткових випадках будуть користуватися своїм правом на списання безнадійного боргу. Вони продовжать продавати борги колекторам, оскільки цей варіант набагато привабливіше і прибутковіше, на відміну від списання", - заявив "SQ" партнер юридичної фірми "ILF" Олексій Харитонов, аналізуючи постанову НБУ № 424 про порядок формування банками резервів за кредитами та списання безнадійної заборгованості, яка набирає чинності 7 листопада.

За словами О.Харитонова, до прийняття цієї постанови банки не завжди могли списувати безнадійну проблемну заборгованість позичальників за рахунок резервного фонду. "У деяких випадках вони повинні були списувати такі борги за рахунок прибутку, що, природно, відбивалося на фінансових показниках банків. Окрім того, для списання безнадійної заборгованості банк зобов'язаний був здійснити всі можливі дії, спрямовані на її повернення: звернутися до суду, отримати позитивне рішення, виконати його в установленому порядку. І тільки після цього, у разі неповернення боргу, банк міг скористатися своїм правом на списання за рахунок резервного фонду. В іншому випадку у податкових органів виникало до нього багато питань", - підкреслив він.

Постанова НБУ передбачає, що для списання безнадійної заборгованості за рахунок резервного фонду банку досить лише самостійно встановити, що борг за кредитом є дійсно безнадійним. А таким він може бути у випадку, якщо фінансовий стан кредитів є незадовільним або нестабільним, і якщо прострочення платежу за такими кредитами перевищує 90 днів.

"Скориставшись своїм правом на списання, банк може знову повернути до обігу грошові кошти, за рахунок яких був сформований резервний фонд. У подальшому повернені гроші можуть піти на нові банківські операції, що, звичайно ж, має сприяти оздоровленню банківської системи. Але не все так оптимістично, як може здатися на перший погляд. Справа в тому, що зі списаного боргу банк повинен сплатити державі податки: 25% від суми, повернутої з резервного фонду. А у випадку, якщо позичальник - фізична особа, то ще й 15 % податку з прибутків фізичних осіб. По суті, банк позбавляється 40% повернутої грошової суми, тобто ефективність від такого списання безнадійного боргу сумнівна. Банкам, як і раніше вигідніше буде користуватися послугами колекторів, які готові викуповувати безнадійні кредити з дисконтом 5-20 % від суми боргу", - заявив експерт.

За словами юриста, ефект від спрощення процедури списання безнадійної заборгованості може бути тільки в тому випадку, якщо до податкового законодавства внесуть зміни і введуть для банків якісь пільги. "Втім, можливо, такі пільги знайдуть своє місце в новому Податковому кодексі", - зазначив він.