Увечері 4 липня Збройні Сили України офіційно повідомили, що РФ найближчим часом може влаштувати провокацію на території окупованої Запорізької АЕС.
За даними розвідки, на даху третього і четвертого енергоблоків АЕС з'явилися сторонні предмети, схожі на вибухові пристрої. Їхній підрив не повинен пошкодити енергоблоки, але може створити картинку обстрілів з боку України.
І поки люди в паніці розкуповують залишки йодиду калію і гуглять напрямок вітру найближчими днями, SQ зібрав інформацію від експертів, яка, як ми сподіваємося, вбереже хоча б від паніки. Забігаючи наперед - від катастрофи рівня Чорнобиля ситуація на ЗАЕС вельми і вельми далека.
Експерти:
- старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк;
- в.о. старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України Євген Малий
- доктор технічних наук, завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Володимир Борисенко.
Чим принципово відрізняються конструкції Чорнобильської та Запорізької АЕС
Порівнювати Запорізьку АЕС із Чорнобильською - некоректно щонайменше з двох причин.
Причина перша: на цих станціях встановлено різні типи реакторів
У Чорнобилі (ЧАЕС) був реактор типу РВПК - графітовий. Його активна зона містила значну кількість графіту. У результаті аварії в графітовій кладці виникла пожежа.
На Запорізькій АЕС використовуються реактори типу ВВЕР (водо-водяний). У таких реакторах активна зона охолоджується водою, яка одночасно відіграє роль сповільнювача нейтронів. При цьому насоси повинні постійно підтримувати циркуляцію води в контурі охолодження реактора, інакше температура може підвищитися настільки, що це призведе до розплавлення паливних елементів (як це сталося під час аварії на Фукусімі). Тому на Фукусімі був не ядерний вибух, а вибух водню, і якщо вже порівнювати найгірші сценарії, то Запрозькій АЕС загрожує саме японський.
Причина друга: гермооболонка
На Чорнобильській АЕС ще не було так званої гермооболонки - металевого корпусу реактора. Це герметична бетонна конструкція зі стінами завширшки понад метр. За словами фахівців, підірвати таку оболонку дуже і дуже непросто - вона витримує навіть падіння легкого літака.
Наприклад, на тій самій Фукусімі, де були гермооболонки, вони змогли утримати близько 98% радіоактивного вмісту. Навіть пряме попадання ракети може пошкодити лише гермооболонку, але не сам реактор. Для пошкодження реактора необхідно високоточними і дуже потужними снарядами бити в одне місце кілька разів.
Чи працюють зараз енергоблоки ЗАЕС?
П'ять із шести енергоблоків ЗАЕС перебувають у холодній зупинці. Це означає, що температура впала, і там, у принципі, невеликий тиск - трохи більший за атмосферний.
Один із блоків, п'ятий, - у гарячій зупинці. Там тиск вищий, температура майже 280 градусів.
Коли енергоблок не генерує енергію, тобто коли в ньому не відбувається ланцюгова реакція, - це набагато безпечніше. Там немає, наприклад, радіоактивного йоду. Кількість напрацьованих радіонуклідів набагато менша. Палива в кожному енергоблоці ЗАЕС - близько 70-75 тонн, і воно, нагадаємо, в холодному стані.
У ЧАЕС у кожному блоці було майже 200 тонн палива, і воно перебувало в гарячому стані. За найгіршого сценарію в повітря або воду потрапить у сотні разів менше небезпечних речовин, ніж було в Чорнобилі.
Можливі сценарії аварії на ЗАЕС
Спрогнозувати їх дуже складно: все залежатиме від ступеня пошкоджень і від того, що стане джерелом радіоактивності.
Експерти кажуть, що можлива розгерметизація якогось із контейнерів, де лежить відпрацьоване ядерне паливо. Таке сховище на ЗАЕС є. У ньому - 174 контейнери, у кожному контейнері - по 12 тонн палива, але воно теж у холодному стані. Такі бетонні контейнери - дуже міцні: вони витримують, приміром, падіння з 10-метрової висоти, температуру у 800 градусів упродовж кількох годин тощо. Загалом, таку "банку" можна "відкоркувати" далеко не всяким вибухом.
Якщо вибух все ж таки матиме місце, може витекти невелика кількість радіоактивних речовин. Навіть якщо по сховищу вдарити ракетою, викид радіації відбудеться, але він буде локальним, у межах 10-30 метрів. Відпрацьоване ядерне паливо не запалиться - інакше пожежа згенерувала б потік повітря, який потім вийшов би в атмосферу і там би міг поширитися.
У разі будь-якого витоку потрібно тут же аналізувати розу вітрів, тобто те, куди і з якою швидкістю дме вітер, яка вологість - дощ або туман. Тільки тоді можна спрогнозувати, де радіоактивність осяде.
Висновок: усі ті карти, які "кочують" із пабліка в паблік, - абсолютно марні до моменту аварії.
Як діяти в разі аварії на ЗАЕС
Грубо кажучи - "законсервуватися" і чекати вказівок влади. Поки відбувається викид радіонуклідів угору, не треба виходити на вулицю. Після того, як радіонукліди впадуть на землю, приблизно через добу чи дві, - можна буде виходити.
Що варто зібрати в "тривожну ядерну валізку":
- документи;
- запас їжі та води в закритих контейнерах;
- ліки;
- питну та технічну воду;
- скотч, харчову плівку, якими можна буде повністю закрити всі повітрозабірники в сховищі або квартирі;
- закритий одяг, дощовики, рукавички (треба зробити так, щоб якомога менше радіоактивних речовин потрапило на шкіру і волосся).
Чи варто приймати йодид калію
Йод-131 на Запорізькій АЕС вироблявся, коли реактори працювали на повній потужності. Станція в такому режимі не працює з вересня 2022 року. А період розпаду йоду - вісім днів.
Тобто приймати зараз йодид калію точно не потрібно, ба більше - це дуже шкідливо. Якщо ситуація зміниться, то влада сповістить про те, що потрібно прийняти цей препарат. Харківська область отримала 650 тисяч таблеток йодиду калію.