Увечері 4 липня Збройні Сили України офіційно повідомили, що РФ найближчим часом може влаштувати провокацію на території окупованої Запорізької АЕС.

За даними розвідки, на даху третього і четвертого енергоблоків АЕС з'явилися сторонні предмети, схожі на вибухові пристрої. Їхній підрив не повинен пошкодити енергоблоки, але може створити картинку обстрілів з боку України.

І поки люди в паніці розкуповують залишки йодиду калію і гуглять напрямок вітру найближчими днями, SQ зібрав інформацію від експертів, яка, як ми сподіваємося, вбереже хоча б від паніки. Забігаючи наперед - від катастрофи рівня Чорнобиля ситуація на ЗАЕС вельми і вельми далека.

Експерти:

  •     старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк;
  •     в.о. старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України Євген Малий
  •     доктор технічних наук, завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Володимир Борисенко.

Чим принципово відрізняються конструкції Чорнобильської та Запорізької АЕС

Порівнювати Запорізьку АЕС із Чорнобильською - некоректно щонайменше з двох причин.

Причина перша: на цих станціях встановлено різні типи реакторів

У Чорнобилі (ЧАЕС) був реактор типу РВПК - графітовий. Його активна зона містила значну кількість графіту. У результаті аварії в графітовій кладці виникла пожежа.

На Запорізькій АЕС використовуються реактори типу ВВЕР (водо-водяний). У таких реакторах активна зона охолоджується водою, яка одночасно відіграє роль сповільнювача нейтронів. При цьому насоси повинні постійно підтримувати циркуляцію води в контурі охолодження реактора, інакше температура може підвищитися настільки, що це призведе до розплавлення паливних елементів (як це сталося під час аварії на Фукусімі). Тому на Фукусімі був не ядерний вибух, а вибух водню, і якщо вже порівнювати найгірші сценарії, то Запрозькій АЕС загрожує саме японський.

Причина друга: гермооболонка

На Чорнобильській АЕС ще не було так званої гермооболонки - металевого корпусу реактора. Це герметична бетонна конструкція зі стінами завширшки понад метр. За словами фахівців, підірвати таку оболонку дуже і дуже непросто - вона витримує навіть падіння легкого літака.

Наприклад, на тій самій Фукусімі, де були гермооболонки, вони змогли утримати близько 98% радіоактивного вмісту. Навіть пряме попадання ракети може пошкодити лише гермооболонку, але не сам реактор. Для пошкодження реактора необхідно високоточними і дуже потужними снарядами бити в одне місце кілька разів.

Чи працюють зараз енергоблоки ЗАЕС?

П'ять із шести енергоблоків ЗАЕС перебувають у холодній зупинці. Це означає, що температура впала, і там, у принципі, невеликий тиск - трохи більший за атмосферний.

Один із блоків, п'ятий, - у гарячій зупинці. Там тиск вищий, температура майже 280 градусів.

Коли енергоблок не генерує енергію, тобто коли в ньому не відбувається ланцюгова реакція, - це набагато безпечніше. Там немає, наприклад, радіоактивного йоду. Кількість напрацьованих радіонуклідів набагато менша. Палива в кожному енергоблоці ЗАЕС - близько 70-75 тонн, і воно, нагадаємо, в холодному стані.

У ЧАЕС у кожному блоці було майже 200 тонн палива, і воно перебувало в гарячому стані. За найгіршого сценарію в повітря або воду потрапить у сотні разів менше небезпечних речовин, ніж було в Чорнобилі.

Можливі сценарії аварії на ЗАЕС

Спрогнозувати їх дуже складно: все залежатиме від ступеня пошкоджень і від того, що стане джерелом радіоактивності.

Експерти кажуть, що можлива розгерметизація якогось із контейнерів, де лежить відпрацьоване ядерне паливо. Таке сховище на ЗАЕС є. У ньому - 174 контейнери, у кожному контейнері - по 12 тонн палива, але воно теж у холодному стані. Такі бетонні контейнери - дуже міцні: вони витримують, приміром, падіння з 10-метрової висоти, температуру у 800 градусів упродовж кількох годин тощо. Загалом, таку "банку" можна "відкоркувати" далеко не всяким вибухом.

Якщо вибух все ж таки матиме місце, може витекти невелика кількість радіоактивних речовин. Навіть якщо по сховищу вдарити ракетою, викид радіації відбудеться, але він буде локальним, у межах 10-30 метрів. Відпрацьоване ядерне паливо не запалиться - інакше пожежа згенерувала б потік повітря, який потім вийшов би в атмосферу і там би міг поширитися.

У разі будь-якого витоку потрібно тут же аналізувати розу вітрів, тобто те, куди і з якою швидкістю дме вітер, яка вологість - дощ або туман. Тільки тоді можна спрогнозувати, де радіоактивність осяде.

Висновок: усі ті карти, які "кочують" із пабліка в паблік, - абсолютно марні до моменту аварії.

Як діяти в разі аварії на ЗАЕС

Грубо кажучи - "законсервуватися" і чекати вказівок влади. Поки відбувається викид радіонуклідів угору, не треба виходити на вулицю. Після того, як радіонукліди впадуть на землю, приблизно через добу чи дві, - можна буде виходити.

Що варто зібрати в "тривожну ядерну валізку":

  •     документи;
  •     запас їжі та води в закритих контейнерах;
  •     ліки;
  •     питну та технічну воду;
  •     скотч, харчову плівку, якими можна буде повністю закрити всі повітрозабірники в сховищі або квартирі;
  •     закритий одяг, дощовики, рукавички (треба зробити так, щоб якомога менше радіоактивних речовин потрапило на шкіру і волосся).

Чи варто приймати йодид калію

Йод-131 на Запорізькій АЕС вироблявся, коли реактори працювали на повній потужності. Станція в такому режимі не працює з вересня 2022 року. А період розпаду йоду - вісім днів.

Тобто приймати зараз йодид калію точно не потрібно, ба більше - це дуже шкідливо. Якщо ситуація зміниться, то влада сповістить про те, що потрібно прийняти цей препарат. Харківська область отримала 650 тисяч таблеток йодиду калію.