Чим відрізняється нотаріальний переклад від перекладу завіреного печаткою агенції?

Коли справа доходить до оформлення документів для виїзду за кордон, подачі паперів у консульства або міграційні служби, питання засвідчення вірності перекладу з однієї мови на іншу стає ребром. Багато хто помилково вважає, що будь-яка печатка на перекладі робить його офіційно прийнятним. Насправді ж між нотаріальним завіренням та завіренням печаткою перекладача (або бюро перекладів) лежить ціла юридична прірва. Вибір залежить від того, куди саме Ви подаєте документ, тому варто розрізняти процедури та алгоритм дій в кожному з випадків.

Нотаріально завірений переклад як офіційне визнання державою

Це офіційна форма засвідчення підпису перекладача відповідно до законодавства України. Важливо розуміти: нотаріус не перевіряє правильність перекладу (він не зобов’язаний знати 50 мов). Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача. 

Як це працює:

1. Нотаріус перевіряє документи, що підтверджують кваліфікацію перекладача, та встановлює його особу.
2. Після виконання роботи перекладач ставить свій підпис у присутності нотаріуса.
3. Нотаріус підтверджує особу перекладача, його кваліфікацію та скріплює документ своєю гербовою печаткою. Текст засвідчення перекладу документів зазвичай дублюється двома мовами (наприклад, українською та англійською).

Коли це необхідно:

• Для подання документів у державні органи України (якщо переклад виконаний з іноземної мови).
• Для оформлення віз, посвідок на проживання (ВНП), громадянства.
• Для легалізації документів (апостиль) та роботи з судами, РАЦСами чи банками.

Завірення печаткою бюро перекладів (сертифікований переклад)

Цей вид завірення є більш “простим”. У цьому випадку бюро перекладів підтверджує, що переклад виконано професіоналом і він відповідає оригіналу.

Як це працює:

Документ зшивають, на ньому ставлять печатку бюро та підпис директора або відповідального перекладача. 

Коли це підходить:

• Для подачі в посольства деяких країн (наприклад, Великобританії, Канади, США — для певних типів віз часто достатньо сертифікованого перекладу).
• Для митниці (для супровідних документів на товар).
• Для внутрішнього використання у міжнародних компаніях.
• Для подачі в закордонні університети (якщо вони не вимагають саме нотаріального акту).

Для зручності відмінності між обома способами засвідчення перекладу документів зведені в таблицю 

Що таке "двоетапне завірення"?

Бувають випадки, коли установі потрібен “максимальний пакет послуг”. Це коли нотаріус засвідчує не лише підпис перекладача, а й вірність копії з оригіналу. У такому разі Ви отримуєте документ, який є одночасно і завіреною копією, і офіційним перекладом. 

Коли буває потрібно: завірений документ таким чином зазвичай підходить для статутних документів компаній або свідоцтв про народження, які буває складно отримати повторно, а інколи й неможливо.

Як не помилитися з вибором?

Найголовніша порада: завжди запитуйте вимоги у приймаючої сторони.

• Якщо Вам кажуть "Legalized translation" або "Notarized" — це тільки нотаріус.
• Якщо кажуть "Certified translation" — уточніть, чи достатньо печатки бюро.

У більшості випадків для країн-учасниць Гаазької конвенції потрібно апостилювання документа. Після цього може знадобитися завірений переклад документів — вимоги щодо форми засвідчення (нотаріальне або печаткою бюро) визначає конкретна країна та орган подачі.

Нюанс: апостиль ставиться лише на оригінал або на нотаріально завірену копію. Печатка бюро перекладів не дає права на подальшу державну легалізацію документа.

Нотаріальний переклад — це про "закон і державу", а печатка бюро — це про "довіру та професійну репутацію". Якщо Ви сумніваєтеся, краще зробити нотаріальне завірення перекладу документів. У багатьох випадках саме воно є універсальним рішенням, але остаточні вимоги завжди визначає приймаюча сторона.