Начальник Державної екологічної інспекції Харківської області УНІАН про основні екологічні проблеми регіону, що робиться для їх вирішення, та які зміни у природоохоронному законодавстві варто прийняти для покращення екологічної ситуації на рівні держави.
Пропоную почати нашу розмову з Харківського коксового підприємства, яке постійно викликає невдоволення громадськості через значну кількість шкідливих викидів. Як реагує на цю ситуацію Держекоінспекція?
Насправді екологічна ситуація, що склалась навколо Коксового заводу «Новомет», є абсолютно очевидною та очікуваною і потребує негайного вирішення. Екоінспектори ще у вересні минулого року здійснили позапланову перевірку підприємства на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства. Ми отримали наднормативні показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котельної та коксових батарей (димової труби). Зокрема, фенолів, сірководню, аміаку.
За чинною методикою ми нарахували збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в повітря,у розмірі 3,5 мільйони гривень.
Наскільки відомо, у вересні минулого року Держекоінспекція подала позов до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просила тимчасово припинити діяльність заводу по виробництву коксу та кам’яновугільної cмоли до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.Як далі просувалася дана справа?
У грудні 2020 року Харківський окружний адміністративний суд задовільнив позов інспекції.
Втім, у березні поточного року до інспекції надійшла інформація про те, що Коксовий завод отримав дозвіл Міндовкілля на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 2028 року. Тобто це рішення виключило правові підстави для фактичного зупинення діяльності підприємства.
Однак ми прекрасно розуміємо, що наднормативні викиди – були, і даний неправомірний факт не повинен залишатись без належного судового рішення.
І результат не дав себе довго чекати, Господарським судом Харківської області 3 червня задоволено позов Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області про стягнення з ТОВ «Коксовий завод «НОВОМЕТ» 3,5 млн грн збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Будемо сподіватись, що у разі сплину строків на апеляційне оскарження рішення суду впевнено набере законної сили.
Інша важлива проблема - у Харківській області розповсюджена незаконна вирубка лісів. У 2019 році президент Володимир Зеленський провів у Харкові з цього питання нараду з керівниками органів місцевої влади та правоохоронцями.Показник лісистості регіону на той час становив майже 12 відсотків (це 15 місце по Україні), хоча середній по Україні рівень – 16 відсотків. Як змінилась ситуація за цим напрямом, і які заходи вживає обласна Держекоінспекція щодо її покращення?
Дійсно, маємо на рівні регіону розповсюджену проблему незаконної вирубки лісів та збуту деревини. Статистика свідчить про те, що на території Харківщини обліковується 9 державних спеціалізованих лісогосподарських підприємств, які, відповідно до норм Лісового кодексу, є постійними лісокористувачами, і діяльність яких координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.
Основним обов’язком саме лісокористувачів є забезпечення захисту, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень. У свою чергу, Держекоінспекція наділена повноваженнями щодо організації і здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
У 2019 році за результатами проведених Інспекцією перевірок загальна сума збитків за незаконну вирубку лісів склала понад 135 мільйонів гривень. При цьому, за 2020 рік цей показник значно зменшився, і загальний розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки, склав лише 13,6 мільйона гривень.
Така тенденція обумовлена не фактичним зменшенням обсягів незаконної вирубки лісів, а вчиненням опору збоку лісогосподарських підприємств. Вони не допускають спеціалістів Екоінспекції на свої території для проведення відповідних перевірок і встановлення збитків.
Ми маємо 10 зафіксованих випадків недопущення інспекторів до перевірок ДП «Ізюмське лісове господарство» та ДП «Балаклійське лісове господарство». А вже 2021 рік ми розпочали з перевірки ДП «Куп’янське лісове господарство» і отримали лише в цьому лісництві факт незаконної вирубки 1814 дерев на суму збитків понад 6,3 мільйона гривень.
Впевнений, що всім зрозуміло, яку цифру ми матимемо на кінець поточного року, якщо будуть створені умови повноцінного доступу до лісокористувачів, тому хотів би закликати правоохоронні органи тримати цю проблему на контролі й надавити посильну підтримку екоінспекторам в частині здійснення перевірок.
Яким чином Держекоінспекція реагує на вирішення проблеми збереження полезахисних смуг?
Результативне реагування інспекції в цьому напрямі обумовлене ефективною співпрацею з правоохоронними органами.
Протягом 2019-2020 років за фактами незаконної вирубки дерев на території лісосмуг правоохоронцями відкриті кримінальні провадження, де інспекцію визначено потерпілою стороною у справах, і подані цивільні позови до районних судів Харківської області.
Наприклад, у Валківському районі було відкрито 2 кримінальні провадження, а загальний розмір шкоди склав понад 2,9 мільйона гривень; у Борівському районі - 4 кримінальні провадження на понад 580 тисяч гривень; у Куп’янському районі -1 кримінальне провадження на 56,4 тисячі гривень; у Нововодолазькому районі - 1 кримінальне провадження на близько 305 тисяч гривень.
По двох справах суд вже виніс вироки.
На вашу думку, чому в Харківській області постійно зростає кількість сміттєзвалищ, і які заходи ви вживаєте для мінімізації таких явищ?
Першопричина виникнення і поступового розширення територій несанкціонованих сміттєзвалищ - це ментальність наших громадян і недбале ставлення підприємств до навколишнього середовища.
Варто подякувати громадським активістам, які допомагають інспекторам у знаходженні й ідентифікації таких сміттєзвалищ та надають проблемі резонансу.
Загалом, торік Інспекція провела 12 перевірок дотримання чинного природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з експлуатації полігонів твердих побутових відходів. За їх результатами 1305 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил поводження з відходами.
Ви підкреслили важливу роль громадськості в діяльності Інспекції. Це більше законодавчі вимоги чи ваша власна ініціатива - долучати активістів до захисту екології?
Така плідна взаємодія з громадськістю – це скоріше сублімація законодавчих вимог та власної ініціативи.
На базі Інспекції створено такий дорадчий орган, як штаб громадських інспекторів. Також ми підписуємо меморандуми з громадськими організаціями для спільної інформаційної взаємодії з питань охорони навколишнього природного середовища та розвитку природоохоронної справи.
На даний час представники громадських організації «Зелена варта Слобожанщини» та «Всеукраїнська антикорупційна палата» одночасно з членами штабу формують ефективну інформаційну взаємодію з інспекторами щодо виявлення фактів порушення законодавства у сфері навколишнього природного середовища.
На загальнодержавному рівні з 2019 року діє стратегія екологічної політики України на період до 2030 року, а на рівні області до 2020 року діяла окрема програма охорони навколишнього природного середовища для цього регіону. Чи працюєте ви над розробленням оновленої програми?
Чинний регламент Харківської обласної державної адміністрації вказує, що розробниками обласних програм можуть бути виключно структурні підрозділи Харківської обласної державної адміністрації, по даній програмі – Департамент захисту довкілля та природокористування.
Однак, саме Державна екологічна інспекція у Харківській області може профінансувати таку програму за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу.
Результати діяльності Інспекції за 2020 рік представлені перевірками 901 об’єкта державного нагляду. Загалом, торік було складено понад 3 тисяч протоколів за порушення природоохоронного законодавства, стягнуто шкоди на суму 4 мільйони 345 тисяч гривень.
Ці кошти, відповідно до вимог чинного законодавства, використовуються для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища через відповідний державний і місцеві фонди у пропорції 70 на 30 відсотків.
Саме кошти місцевого фонду і можна буде використати для фінансування нової розробленої програми.
З 1 січня 2021 року набув чинності закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Які нормативні неврегульованості ще існують в цьому напрямі?
Фактично, ми маємо певну філософію поводження з викидами парникових газів через механізми їх фіксування та обліку. Однак, насправді нормативна врегулюваність цього питання залишає бажати кращого. В Україні досі відсутні відповідні підзаконні нормативні акти, які б врегулювали сам інструментарій таких перевірок.
І наостанок, який зміст особисто ви вкладаєте у поняття охорони навколишнього природного середовища?
Чесно кажучи, розуміючи важливість охорони навколишнього природного середовища і її залежність від рівня нашої з Вами екологічної культури, намагаюсь щоденно починати з себе у своєму побуті, і вважаю за необхідне не тільки як фахівець в екологічній сфері, але й як пересічний громадянин пропагувати екологічний спосіб життя.
Так, у 2019 році мав гарну нагоду підтримати мистецький екологічний проект – виставка «Фрагменти організмів» львівської художниці Василини Буряник в рамках Другої Бієнале молодого мистецтва (м. Харків) і минулоріч її проект «Nude», який проходив протягом липня 2020 року в Харківській муніципальній галереї. Останній проект розвиває думку: людина, яка є частиною природи, так само беззахисна перед нею, і кожний з нас це відчуває і розуміє, перебуваючи в боротьбі за життя в умовах пандемії. Таке культурне занурення дійсно надихає і, беззаперечно, я буду і надалі підтримувати такі мистецькі задуми.
Тетяна Стежар