Державна служба якості освіти провела опитування щодо дотримання мовного законодавства у закладах загальної середньої освіти. Як пише "Слобідський край", участь у ньому взяли 58 228 респондентів із різних областей України, у тому числі й у Харківській області.

У нашій області опитування пройшли 2500 учнів, вчителів шкіл області із семи територіальних громад. За словами Світлани Вольянської, начальника управління Державної служби якості освіти, перевагу надавали школам, в яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб.

Ось тезово – результати опитування:

  • на питання вибору мови спілкування більшість опитаних (88% вчителів, 73% батьків та 68% дітей) відповіли, що вважають українську мову рідною та мовою спілкування у всіх сферах життя, ці показники дещо нижчі, ніж загальні по Україні,
  • у Харківській області порівняно з іншими регіонами країни виявилося найбільше респондентів, які вважають, що мають дві рідні мови – і українську, і російську,
  • у сімейному колі та серед друзів та знайомих українська домінує як мова спілкування серед 84% вчителів, 73% батьків та 33% учнів,
  • третина україномовних учнів та батьків, згідно з опитуванням, переходять російською, якщо співрозмовник звертається до них російською мовою. Більшість же вчителів завжди відповідає українською,
  • 92% вчителів стверджують, що спілкуються на уроках лише українською, 76%, готуючись до уроків, використовують лише україномовні навчальні матеріали; 82% – розмовляють українською під час перерви,
  • але опитування школярів показало зовсім інші результати: відсоток вчителів, які говорять на уроці та на перервах виключно українською мовою, за їхніми словами, значно нижчі (61% і лише 43% відповідно). І ці показники нижчі, ніж загалом в Україні,
  • респонденти зазначили, що стали більше цікавитися вивченням української мови, у тому числі 79% батьків та 70% учнів заявили про бажання та мотивацію підвищувати свій рівень володіння українською мовою,
  • у соцмережах 31% учнів споживає переважно контент українською мовою, 37% - двома мовами, 31% віддає перевагу російськомовному контенту,
  • 4% опитаних учнів, які переважно проживають у містах, зазначили, що в їхньому оточенні досі зберігається упереджене ставлення до української мови,
  • факторами, що перешкоджають спілкуванню виключно українською мовою, залишаються так звана гнучкість українців під час спілкування з російськомовними співрозмовниками (перехід на російську мову), вплив російськомовного середовища (звичка, сімейне середовище тощо), недостатній рівень володіння українською мовою та навіть власне небажання респондентів).

Опитування показало, що відповіді мешканців Харківської області розходяться з аналогічними відповідями респондентів загалом по Україні, що логічно й обумовлено насамперед близькістю розташування регіону до кордону із Росією. Проте вторгнення РФ мотивувало населення області більше розмовляти українською мовою. Навіть міський голова Харкова Ігор Терехов заявив, що незабаром перейде на українську мову, а поки що веде свій телеграм-канал російською, бо, за його словами, так зручніше його читачам.

До речі, в опитуванні більшість учнів та батьків вважали за потрібне створювати та розвивати безкоштовні курси, тренінги, освітні платформи для вивчення та вдосконалення знань та умінь з української мови.