Верховная Рада сьогодні, 3 липня, прийняла в другому читанні і як закон законопроект № 9073 "Про засади державної мовної політики". "За" проголосували 248 депутатів, повідомив
Відразу після початку вечірнього пленарного засідання лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов звернувся до віце-спікера Адама Мартинюка з вимогою поставити на голосування в другому читанні "мовний законопроект", посилаючись на те, що цього вимагають фракції Партії регіонів і КПУ.
Після цього А.Мартинюк поставив відповідний проект на голосування, однак через що зав'язалася бійка між більшістю й опозицією спочатку "за" прийняття проголосували 219 депутатів. Віце-спікер запропонував повернутися до питання, погодилися з цією пропозицією 236 депутатів.
Незважаючи на спроби опозиції відсторонити А.Мартинюка від мікрофона, депутати 248 голосами підтримали повторно поставлений на голосування закон. Потім віце-спікер оголосив про прийняте рішення і закрив вечірнє засідання.
Депутат фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв, відповідаючи на питання про те, чи прийняли мовний закон, сказав: "Ніхто нічого не зрозумів, зараз будемо розбиратися".
Коментуючи ситуацію з прийняттям мовного закону і бійку між депутатами, автора закону Вадим Колесніченко заявив: "Ми не збиралися битися. Ви бачили - ідіоти намагалися розбити свої лоби об трибуну. Нехай ідіоти йдуть і далі собі лоби розбивають". Регіонал Михайло Чечетов у свою чергу так прокоментував ситуацію "Українській правді": "Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят. Я не знаю, що вони будуть робити на виборах".
У свою чергу лідер об'єднаної опозиції, народний депутат Арсеній Яценюкухвалення закону про мови "шулерством". "Закон про мови не прийнятий. Це шулерство", - заявив А.Яценюк. Він додав: "Ніякий закон сьогодні не прийнятий! Ніякої процедури голосування відповідно до Конституції не сталося! Ці дрібні шулери вирішили, що через порушення Конституції, через закон вони можуть вивести на табло якусь цифру у 226 голосів, яких не було. Тому наш перший висновок: відповідно до ст. 10 Конституції України українська мова є єдиною державною, і будь-які інші акти діють виключно в частині, що не суперечить Конституції. Другий: ніякого голосування конституційним чином не було, і президент Янукович не має права підписувати цей закон. У випадку, якщо Янукович підписує цей так званий акт, він - співучасник конституційного злочину і повинен нести кримінальну відповідальність разом з тими так званим народними депутатами, які сьогодні неконституційним чином намагалися протягнути цей закон".
Також А.Яценюк заявив, що до кінця поточної сесії Верховної Ради України опозиційні депутати не будуть брати участі в засіданнях парламенту (сесія закінчується 6 липня - "SQ"). Про це повідомила .
За інформацією , народні депутати від фракції НУ-НС почали голодування біля Українського дому в Києві, вимагаючи скасування мовного закону. "Прямо на сходах біля Українського дому депутати почали голодування, вимагаючи скасування злочинного закону про основи державної мовної політики", - заявив депутат фракції НУ-НС, лідер партії "За Україну" В'ячеслав Кириленко. За його словами, наразі біля Українського дому перебувають чотири депутати - Ксенія Ляпіна, Володимир Мойсик, Іван Стойко і В.Кириленко. До них мають намір приєднатися депутати Андрій Парубій, Роман Ткач і "багато інших".
В.Кириленко підкреслив, що депутати будуть голодувати "доти, доки так звана більшість не скасує цей закон". При цьому він зазначив, що депутати мають намір продовжувати голодування, поки цей закон не буде скасований, незважаючи на те, що на 6 липня заплановане закриття 10-ї сесії.
Довідка "SQ". 5 червня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект "Про засади державної мовної політики", внесений народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком. За нього проголосували 234 народних депутати. Перша спроба розгляду цього документу 24 травня закінчити бійкою в парламенті.
Законопроект передбачає функціонування одночасно з державною мовою (українською) регіональних мов та мов меншин. На території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримсько-татарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку. Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менш 10% громадян, що населяють певну територію (за даними перепису населення).
У пояснювальній записці, зокрема, зазначається, що в разі прийняття законопроекту російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України з 27.
Сьогодні голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що парламент на цьому тижні не буде розглядати законопроект "Про засади державної мовної політики". В такому разі його розгляд перенесеться на осінь, оскільки на цьому тижні поточна сесія Верховної Ради буде закрита.