22 березня РФ завдала майже 20 ракетних ударів по енергоінфраструктурі Харкова та області. Ця атака оцінена фахівцями як найскладніша за наслідками від початку війни: спеціалісти стверджують, що росіяни намагалися знищити усі енергообєкти регіону. Ситуацію зі світлом вдалося певною мірою стабілізувати, причому у стислі терміни: живлення міста відбувається за рахунок інших регіонів. Але ситуація із теплом – набагато складніша.

Опалювальний сезон у місті завершили достроково, а керівництво ТЕЦ-5 заявило про знищення станції і неможливість генерувати нею теплову енергію. На відновлення потрібні не місяці, а роки.

ТЕЦ-5 відігравала важливу роль у теплопостачанні промислових підприємств та житлових масивів міста. До війни вона забезпечувала теплом близько 25-30% споживачів Харкова, зокрема мешканців Холодної Гори, Залютиного, Іванівки, Олексіївки, Нагірного району, Північної Салтівки, частково Павлова Поля, а також мешканців Пісочина та Солоницівки.

Після руйнування ТЕЦ постало питання про те, як Харків зможе пройти наступний опалювальний сезон і що буде з опаленням у місті?

Що каже влада?

Влада бачить основний шлях у відході від централізованого опалення. За оцінкою мера Ігоря Терехова, повністю відмовитися від централізованої системи опалення поки неможливо, але важливо диференціювати мережу теплопостачання. Тому міська влада планує встановлення модульних та автономних котелень, які обслуговуватимуть мікрорайони. Уже минулої зими місто частково опалювалося завдяки модульним котельням у житлових мікрорайонах. Це дало змогу 40 000 абонентів не відчути наслідків блекауту наприкінці березня, оскільки альтернативне опалення працювало від генераторів.

Аналогічної думки дотримується голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, у рамках децентралізації системи опалення планують встановлювати:

  • модульні газові котельні;
  • когенераційні установки;
  • газотурбінні енергоблоки.

Синєгубов вважає, що паралельно потрібно працювати над відновленням великих енергетичних об'єктів. Але це - питання не одного року.

Модульні котельні

Доктор технічних наук, професор, голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики, генеральний директор "Solar Generation" Станіслав Ігнатьєв каже, що ТЕЦ-5 після російських ракетних ударів зазнала таких руйнувань, що фактично йдеться про нове будівництво. Ситуація з теплопостачанням Харкова зараз виглядає доволі складною, бо ТЕЦ-3 теж пошкоджена. Часу на вирішення питання - приблизно півроку, до початку нового опалювального сезону.

Ігнатьєв зазначив, що рішення слід ухвалювати на трьох різних рівнях - державному, місцевому та на рівні конкретних споживачів.

Державній владі необхідно залучити міжнародних партнерів і міжнародні, насамперед - японські та корейські проєкти, а також проєкти з енергетичної безпеки США, - для того, щоб поставити модульні котельні в мікрорайонах. Децентралізація опалення допоможе зменшити ризики та виклики, які зараз стоять перед Харковом. Фактично модульна котельня - це контейнер, який встановлюється в мікрорайоні та забезпечує теплом до 10 будинків. Вона працює з використанням природного газу або мазуту, місце для її розташування обирають, беручи до уваги потенційні викиди в атмосферу. Це технологія, яка зможе допомогти, а міжнародні партнери можуть надати обладнання.

На місцевому рівні, за словами Ігнатьєва, можна опрацювати модель зміни схеми теплопостачання міста. Раніше все залежало саме від ТЕЦ, а допоміжними потужностями були внутрішньоквартальні котельні, які допомагали ТЕЦ надавати теплоносій. Експерт вважає, що є сенс перекроїти цю схему: розбити територію міста на теплові райони і ставити обладнання по районах. Але для цього необхідне розкриття теплотрас і відокремлення певних мереж, з яких будуть утворені, умовно кажучи, маленькі мережеві райони.  У ці райони можна постачати теплоносій від модульних котелень і таким чином забезпечувати людей опаленням.

 "Що можуть зробити прості жителі міста, щоб допомогти собі та убезпечити себе? Теоретично єдиний реальний шлях - альтернативне енергозабезпечення: встановлення індивідуального або газового, або електричного котла. Але по-перше, тут треба зрозуміти і з'ясувати, чи витримають мережі таке навантаження. По-друге, це дуже складний процес: за законом необхідно отримувати дозволи на відключення від центральних мереж, дозволи від структур теплокомуненерго, згоду сусідів тощо", - каже Ігнатьєв.

Відповідаючи на запитання про доцільність утеплення стін, експерт каже: так, ефект термоса, звісно, працює. Але наскільки б стіни не були утеплені, якщо на вулиці мінус 10 протягом доби - будь-яка будівля з термоса перетворюється на холодильник.

Також виходом може бути переїзд на час зими в приміщення, у яких є піч.

Газотурбінні та газопоршневі установки

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пропонує зробити ставку на газотурбінні та газопоршневі установки: за його словами, вони можуть замінити в Харкові ТЕЦ, що вийшли з ладу. Газотурбінні та газопоршневі установки - меншого розміру і більш мобільні. Їх простіше замаскувати: газопоршневі двигуни можна заховати в паркінгу під багатоквартирним будинком, у занедбаному цеху, у неробочому підземному переході.

Ще одна перевага - газопоршневі установки можна ввести в дію за півроку, а газотурбінні - за рік-півтора.

Міні-ТЕЦ

До початку опалювального сезону залишилося близько півроку. Поки що Харківська область отримала 6 міні-ТЕЦ, які можуть виробляти світло і тепло для об'єктів критичної інфраструктури та багатоквартирних будинків (докладніше про приніципи роботи міні-ТЕЦ - читайте тут). Потужність конкретно цих ТЕЦ - 2 МВт, виробник - австрійська компанія Jenbacher. Їх розподілили по деокупованих містах - у Куп'янськ, Ізюм тощо.

За словами Станіслава Ігнатьєва, одна така ТЕЦ може дати освітлення і тепло приблизно на 1200 квартир. Для того, щоб забезпечити опаленням місто розміром із Харків, необхідно щонайменше 1500 таких ТЕЦ, але бажано - більше. Щодо вартості цього обладнання: ТЕЦ на 1 МВт коштує приблизно 800 тисяч євро.

Жодних складнощів зі встановленням та обслуговуванням міні-ТЕЦ такого типу немає. Фактично вони являють собою контейнер: якщо це ТЕЦ на 2 МВт - він невеликий, якщо на 10 МВт (а такі теж існують) - розміром із морський контейнер. Вони встановлюються на бетонні блоки, кількість яких якраз залежить від розміру самої ТЕЦ - або на 2 блоки, або на 4, - і підключаються до газової мережі. Наявність газової мережі є важливою передумовою функціонування такої станції. До негазифікованих районів можна прокласти газопровід: безпосередньо його будівництво не потребує багато часу.

Ігнатьєв зазначив, що такі ТЕЦ могли б стати альтернативою централізованому теплопостачанню, і зараз на рівні країн тривають перемовини щодо надання Україні допомоги для їхньої купівлі.