Готовий бренд, відпрацьовані процеси, впізнаваність. Франшиза обіцяє швидкий старт. Проте договір комерційної концесії укладають на роки, і помилка у виборі партнера обходиться значно дорожче за паушальний внесок. Що перевірити до підписання?
Legal Due Diligence: перевірка ділової репутації франчайзера
Яскрава презентація не доводить надійності. Перевірку варто починати з відкритих реєстрів. ЄДР покаже, хто насправді стоїть за компанією, скільки вона працює і чи не перебуває в процесі припинення. Єдиний державний реєстр судових рішень покаже, чи були спори з колишніми франчайзі. Десяток позовів про повернення внесків? Висновок очевидний.
Далі варто поговорити з чинними партнерами мережі. Не з тими, кого радить сам франчайзер, а з тими, кого вдалося знайти самостійно. За який час вони вийшли на окупність? Чи отримали обіцяне навчання й підтримку?
Правовий аналіз договору комерційної концесії доцільно доручити профільним юристам: адвокатське об'єднання з практикою у сфері інтелектуальної власності перевірить ланцюжок прав на бренд і виявить ризикові умови ще до переговорів. Базове правило просте: договір укладають лише письмово, інакше він нікчемний (ст. 1118 ЦК України). Державна реєстрація такого договору наразі не потрібна. Відповідні норми ЦК виключили ще у 2015 році, а Господарський кодекс утратив чинність 28 серпня 2025 року.
Торговельна марка: кому насправді належить бренд
Франшиза без захищеної торговельної марки — це оренда чужої вивіски без гарантій. Варто перевірити в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (його веде УКРНОІВІ):
- хто власник свідоцтва;
- чи охоплюють класи МКТП саме ту діяльність, яку планує франчайзі;
- строк дії: свідоцтво діє 10 років від дати подання заявки, його можна продовжити.
Заявка ще не є свідоцтвом. Якщо ж франчайзер сам лише користується брендом за ліцензією чи концесією, передати права третій особі він може тільки тоді, коли це дозволяє його договір із власником (ст. 1119 ЦК України).
Паушальний внесок: за що саме платить франчайзі
ЦК України дозволяє встановити винагороду у вигляді разових чи періодичних платежів (ст. 1123). Разовий платіж і є паушальним внеском. Що до нього входить? Навчання, дизайн-проєкт, стартовий пакет документації, доступ до програмного забезпечення. Усе це має бути прямо перелічено в договорі. Окремо варто прописати умови повернення коштів, якщо франчайзер не передасть документацію вчасно. Формулювання «внесок не повертається за жодних обставин» — привід для переговорів.
Приховані роялті: де губляться гроші
Відсоток роялті в презентації часто виглядає скромно. Проблема в додаткових платежах:
- маркетинговий збір окремо від роялті;
- обов'язкові закупівлі в «рекомендованих» постачальників із націнкою;
- щомісячна плата за CRM, касову систему чи сайт;
- мінімальний платіж незалежно від виручки.
Важлива й база розрахунку: валовий дохід чи прибуток? Різниця може бути в кілька разів. Обмежувальні умови договору (ст. 1122 ЦК України) не повинні суперечити законодавству, зокрема про захист економічної конкуренції. Інакше їх можуть визнати недійсними.
Обов'язки сторін: менше загальних фраз
Закон зобов'язує правоволодільця передати технічну й комерційну документацію та інструктувати користувача (ст. 1120 ЦК України). Франчайзі, своєю чергою, забезпечує якість товарів і послуг на рівні мережі та дотримується інструкцій (ст. 1121). Але цього замало. У договорі мають бути:
- ексклюзивна територія та її межі;
- конкретний обсяг підтримки: терміни, формат, відповідальні особи;
- підстави й порядок розірвання;
- заборона конкуренції після припинення договору: на який строк і на якій території.
«Надає підтримку за потреби» — це не зобов'язання, а побажання. Що точніші формулювання, то менше простору для спорів.
Надійний партнер не боїться перевірок і детального договору. Якщо франчайзер квапить із підписанням і уникає конкретики, відповідь уже очевидна.
