Клініка, яка купує мамограф, рано чи пізно вирішує, чи брати звичайну цифрову систему, чи апарат з томосинтезом. Другий коштує дорожче і змінює роботу кабінету. Звичайна цифрова мамографія дає плоский знімок, томосинтез збирає залозу з тонких шарів.
У розділі каталогу Finer https://finer.ua/catalog/mamografi зібрано 10 стаціонарних мамографічних систем, і частина з них уміє знімати в 3D. Нижче розбираємо різницю з опорою на огляди радіологів, американські правила і вимоги НСЗУ.
Що знімає звичайний цифровий мамограф?
У цифровому апараті плівку замінила електроніка, яка перетворює рентгенівське випромінювання на зображення. Зображення відразу йде на комп'ютер, там його описує рентгенолог і там воно зберігається.
Трубка під час експозиції нерухома. Стандартно залозу знімають зверху вниз і в косій боковій проєкції, потім те саме роблять з другого боку.
Слабке місце 2D-знімка в накладанні. Тканини з різної глибини лягають на одну площину, тож пухлина може сховатися за щільною тканиною, а звичайне перекриття іноді схоже на ущільнення і закінчується повторним викликом жінки.
Як працює томосинтез молочної залози?
Під час томосинтезу трубка проходить дугою над стиснутою залозою і знімає її під різними кутами. З цих проєкцій комп'ютер реконструює набір тонких зрізів, приблизно як у КТ.
Лікар гортає залозу шар за шаром і бачить, де справжнє утворення, а де тканини просто лягли одна на одну. Компресія лишається: її тримають, щоб пацієнтка не поворухнулася під час сканування.
Томосинтез роблять на цифровому мамографі. Проте, як пишуть радіологи RSNA і ACR, не кожен цифровий апарат має цю функцію.
Коли 3D-мамографія дає перевагу?
В оглядах досліджень скринінг із томосинтезом знаходив більше інвазивного раку і рідше повертав жінок на дообстеження. Архітектурні порушення тканини на зрізах видно краще, ніж на плоскому знімку.
Виграє і діагностика. У британській скринінговій програмі томосинтез під час дообстеження викликаних жінок зменшив частку біопсій з 69 до 36 %, а частка біопсій, які підтвердили рак, зросла з 24,9 до 47,7 %.
Європейська ініціатива ECIBC радить томосинтез саме для такого дообстеження, але для самого скринінгу його не вимагає. Чи знижує він смертність сильніше за 2D, поки невідомо: відповідь чекають від великих досліджень, які ще тривають, зокрема TMIST.
Які параметри 3D-режиму порівнювати?
Почніть з кута сканування. За оглядом у журналі RadioGraphics, широкий кут краще розділяє тканини за глибиною, а вузький дає чіткішу картинку в площині зрізу і краще показує кальцинати. Ширший кут означає більше проєкцій і довше сканування, тож росте ризик, що пацієнтка поворухнеться.
Розкид між апаратами чималий. У чотирьох системах, допущених у США станом на 2020 рік, кут становив від 15 до 50°, кількість проєкцій від 9 до 25, а сканування тривало від 4 до 22 секунд.
У згаданому каталозі є мамограф з томосинтезом як опцією: ±7,5° і 19 знімків приблизно за 5 с або ±20° і 35 знімків приблизно за 12 с. В іншої системи томосинтез уже в базі, кути 15, 24 і 50°, сканування від 2,5 до 7,7 с.
Чи більша доза при томосинтезі?
За даними RSNA і ACR, у деяких систем доза томосинтезу трохи вища, ніж у звичайної мамографії, але в межах безпечних рівнів, затверджених для мамографії в США. В інших систем вона майже така сама.
Якщо до 3D додають окремий 2D-знімок, пацієнтка отримує дві експозиції. Синтезоване 2D, яке програма будує з даних томосинтезу, замінює цей знімок і, за тим самим оглядом, зменшує загальну дозу приблизно вдвічі.
Чого томосинтез не вирішить?
При дуже щільних грудях виграш від томосинтезу мінімальний, бо чутливість будь-якої мамографії там обмежена. Додатковим методом для таких жінок найчастіше лишається УЗД.
Синтезоване 2D поступається справжньому знімку в роздільній здатності: на фантомах 5 пар ліній на міліметр проти 11. Для мікрокальцинатів стандартом лишаються прицільні знімки зі збільшенням.
І третє, про що часто забувають, це час опису. Скринінгове дослідження з томосинтезом лікар читає на 47 % довше, у середньому 2,8 хвилини проти 1,9, і це навіть у досвідчених рентгенологів.
Що потрібно кабінету для роботи з НСЗУ?
Специфікація пакета «Мамографія» вимагає цифровий мамограф або аналоговий з оцифровувачем і медичний монітор щонайменше на 5 мегапікселів. Томосинтезу в переліку обладнання немає.
Також потрібні щонайменше один лікар-рентгенолог і один рентгенолаборант, ліцензія на медичну практику за спеціальністю «рентгенологія» і ліцензія на використання джерел іонізуючого випромінювання або їх державна реєстрація. Пакет покриває дослідження у двох проєкціях раз на два роки, а жінкам із групи ризику щороку.
Цифрові матеріали заклад зберігає 2 роки, якщо патології немає, і 5 років, якщо є зміни. Перед покупкою апарата з 3D-режимом варто порахувати з постачальником PACS, скільки місця займе такий архів.
Кого навчити перед запуском 3D-режиму?
У США заклад має окремо отримати від FDA розширення сертифіката на томосинтезну частину апарата. Кожен рентгенолог, лаборант і медичний фізик, які з нею працюють, мають пройти 8 годин початкового навчання з томосинтезу.
Для українського кабінету це добрий орієнтир при плануванні запуску. За цими правилами зараховують навчання на будь-якій системі томосинтезу або загальний курс, тож ці вісім годин можна вписати в графік персоналу ще до монтажу апарата.
