- Доброго дня. Дякуємо за проявлене зацікавлення, немає місць в залі - це добре. Готовий відразу відповідати на ваші запитання.
- Розкажіть про підсумки харківського праймеріз, який проводила "Сильна Україна" (СУ). Чому саме Євген Гутков був висунутий кандидатом від вашої партії, людина, яка відома вузьким колам, а далеко не всім харків'янам?
- Одразу можу сказати, що особливої участі у відборі кандидатів у мери я не брав. Чому? Тому що цим займалася партійна організація. Це їх вибір, вони приймали відповідне рішення. І скажу відверто, для мене найголовніше, щоб пройшла людина, яка розуміє, що потрібно робити. Прийшовши в місцеву владу, необхідно налагодити хорошу роботу, щоб це відчули громадяни. Я буду поважати той вибір, який є. Відразу можу сказати, що ми з Євгеном Гутковим були знайомі. Мені здається, що у нього є ті якості, які дозволять йому бути хорошим мером. По-перше: є характер, а Харкову це обов'язково потрібно, щоб вистояти ці вибори. Друге: у нього є бізнес-виховання, тому що він сам зробив свою справу. Він гарний будівельник і став лауреатом державної премії саме за будівництво у 2009 р. Мені здається, що він буде добре розуміти, що таке інвестор, а я вважаю, що для вас сьогодні і для всіх місцевих рад питання інвесторів та інвестицій - це питання № 1. Тому впевнений, що спільними силами ми могли б підтримати Євгена, і він був би хорошим мером.
- Чому харківська облорганізація "СУ" не висунула Андрія Лесика, адже він переможець праймеріз?
- Ми тільки що переговорили коротко з Андрієм, і я ще б хотів продовжити з ним дискусію. Мені здається, що він дуже хороший, перспективний молодий хлопець. Відразу можу сказати, що якщо когось лякає 27 років, то мене точно не лякає, тому що для роботи в партії найголовніше - бажання. Це як за Висоцьким: справжніх буйних мало. У партії потрібні буйні, тому що це люди, яким більше треба, ніж іншим, тому що тут треба приходити і часто говорити неприємні речі, виходити першим на якісь проблеми. Тому я не знаю - чому не висунули. Приймає рішення партійна організація. Можливо, поки Лесик не зміг настільки себе проявити, щоб його підтримали і висунули. Але він йде за списком до міської ради, і дуже хотілося б, щоб Андрій нікуди не пропав, щоб ми разом працювали. Ми, пройшовши вибори, не хочемо нікого втратити, хочемо тільки наростити команду. 7-8 тисяч членів партії по області - це гарна команда, будемо добирати далі. Партія - такий механізм, де потрібно об'єднуватися: разом, разом, разом. Те, що він відомий у місті, це добре, значить у Лесика гарна перспектива.
- Опозиційні депутати заявляють, що при продажі свого банку ви заробили 750 млн.дол. і не заплатили податок. Скажіть, будь ласка, скільки ж ви заплатили податків за старим кодексом і скільки б заплатили за нового податкового кодексу?
- Я останнім часом став дізнаватися про себе багато чого. Позавчора я був в Одесі і дізнався, що я є власником 69 кораблів Чорноморського флоту, про це пишуть газети, мені показують реальні листівки на цю тему. Цифри, про які ви говорите, не вірні. Що стосується угоди, то вона проводилася в дуже серйозній юридичній компанії, тому я взагалі не переживаю за юридичну складову. Те, що потрібно було за законом, я заплатив. Що стосується Податкового кодексу, то в частині податку фізичних осіб, для людей, які будуть отримувати 15 мінімальних заробітних плат, податок на прибутки фізосіб буде становити 17%, а не 15%, як для всіх.
- Хто ваші люди, які йдуть до місцевих органів влади, хто, наприклад, кандидати у депутати та кандидат у мери Чугуєва?
- Ми тільки що зустрічалися з кандидатами і можу сказати, що є дві основні позиції, які необхідно робити меру і місцевій владі в першу чергу. Перша: залучення інвестицій. Якщо місцева влада навчиться створювати умови для інвесторів, тоді це хороша місцева влада. Поки у вас в Харкові це не виходить. Ви втрачаєте позиції з кожним роком, вас обганяють інші області. Ви не вмієте створювати інвестиційний клімат, і посили на центральну владу не приймаються. Це, перш за все, повинна вирішувати місцева влада. По країні вже є приклади невеликих міст, де мер працює дуже ефективно.
Можу навести приклади інших країн. Наприклад, тільки за останні роки Калуга (Росія) залучила 1,5 млрд. дол. Більше 60 нових об'єктів будують, другий автомобілебудівний завод ставлять у себе. І все це в чистому полі, не маючи газу, нафти, ніякої сировини, а маючи тільки хороших адміністраторів. Там створили «єдине вікно», куди приходить інвестор і говорить, що він хоче вкласти, припустимо, 1 млн.дол., його беруть за руку і проводять по всіх інстанціях. У вас таких - раз-два і край. Ось я був сьогодні на плитковому заводі. Там найпотужніше обладнання, у два рази скоротили витрати газу на виробництво. Так ось найголовніше, якщо місцева влада не займеться інвесторами, не чекайте від такої влади нічого доброго. Покласти асфальт, щось десь підчистити, - це не істотні речі, це можна разово зробити.
У Чугуєві проблеми точно такі ж, як по всій країні. Необхідно, в першу чергу, робити «єдине вікно», взяти інвестора за руку, допомогти йому, створити умови, зробити мікроклімат. Все що я зможу, теж буду ініціювати. Податковий кодекс - відразу скажу: він буде прийнятий! І нехай хоч цілодобово стоять демонстрації. Тому що, залишаючись 181-ї з 183 країн за рівнем податкового законодавства, ми не дочекаємося ніякого інвестора.
- Цікаво, Вам самому подобається той варіант Податкового кодексу, який ухвалили в першому читанні?
- Давайте розберемося. Я чув, що багатьом не подобається те, що податок був збільшений з 200 грн. до 600 грн. за спрощеною системою для фізосіб. Про це всі говорили - вже знята ця проблема. Яким чином? Цей податок був центральним податком, йшов у центральний бюджет, зараз він переданий до місцевого бюджету і нижня планка прибрана. Сьогодні цей податок буде коливатися з 0 до 600 грн. за рішенням місцевих рад. Питання знято, думайте, кого обираєте до місцевих рад. А ті, хто прийде в місцеві ради, повинні сказати: ось тут пташиний ринок, тут буде 0, тому що тут не до жиру, тут немає з чого платити. Сюди прийшов пенсіонер, який повинен отримати якусь невелику підтримку, а чимось іншим підтримати державу він не зможе. Що стосується оптових ринків, то там можна встановити і до 600 грн. Але можу сказати, що на оптових ринках за своє місце в місяць платять по 5-6 тис. дол. І я вважаю неправильним дозволяти власникам ринків отримувати такі гроші, і при цьому держава нічого не буде отримувати. Тут потрібно трохи перерозподілити систему. Щоб допомогти цьому перерозподілу, ми приймемо закон про внутрішню торгівлю. Зараз ми почали його писати з малими підприємцями для того, щоб закріпити всіх за своїм місцем, своєю власністю, щоб прибрати всіх посередників. Що ще? Щоб не було непосильного навантаження, зняли ринковий збір, який теж був дуже істотним. Друга позиція, яка багатьом не подобалася: чому 300 тис. грн.? З одного боку ми хочемо, щоб не ставили касовий апарат, тобто щоб повністю прибрали контроль і не було жодної звітності. І я вважаю, що це правильно. Якщо туди прийде касовий апарат, туди прийде податковий адміністратор. І це вже буде дуже важко. Але це не дуже велика проблема, тому що знаю, що можна відкрити друге підприємство і отримати обсяг реалізації не 300 тис.грн., а 600 тис.грн. Але все-таки, чому на це пішли? Якщо взяти статистику за минулі роки, 85% фізосіб, які працювали на спрощеній системі, мали обсяг реалізації в розмірі 100 тис. грн. не 300 тис.грн., а менше. Тому ми і пішли на цю справу. Хоча зараз думаємо про стимулюючі речі, які зможуть збільшити цю планку. Цілком можливо, що поставлять цей касовий апарат, тоді буде 600 тис.грн., а може і більше. Але, з іншого боку, ми ж дали альтернативу: у Податковому кодексі сказано, що ті, хто переходить на загальну систему оподаткування, отримує для малого бізнесу обсяг реалізації 3 млн.грн., і податок на прибуток - 0. Спрощений бухгалтерський облік: зараз уже обробили його перший варіант. Ми прийняли його, і тепер звітність раз на квартал, а не щомісяця. Чомусь усі мовчать, що харківські авіабудівники отримають 0% податку на прибуток на 10 років. Такі ж пільги отримають ще суднобудівники, легка промисловість і готельний бізнес. Усі мовчать стосовно Податкового кодексу, що ввели режим автоматичного повернення ПДВ, який найбільше турбує виробників.
Ми багато речей переглянули, пробували розібратися з багатьма галузями. Ми п'ята в світі країна з експорту програмного продукту. На 1 млрд. дол ми сьогодні експортуємо програмного продукту. Там є своя специфіка, яка полягає в тому, що 80% цього бізнесу - це заробітна плата. Ми зробили для цього бізнесу всі умови, щоб тільки нарощувати його обсяги.
Ми уважно ставимося до всіх пропозицій. Якщо ми вчора мали 42 податки, то завтра будемо мати 23. Податок на прибуток був 25%, а буде 19%. Починаючи з 2012 р. буде ще скорочуватися на 1%. ПДВ було 20%, в 2014 р. ми поставили 17% - це буде найнижчий ПДВ і податок на прибуток у Європі. Все для інвестора, для нього, рідного.
- Кажуть, що не визначена процедура збору податків, тому збільшуються повноваження податкових органів. Скажіть, нова редакція Податкового кодексу, прийнята в першому читанні, остаточна?
- Складно говорити про такі речі. Коли мені кажуть, що посилюється десь позиція податкової адміністрація, я хочу зрозуміти - де? Вона скрізь ослаблена. От я хочу, щоб мені сказали конкретно: була така норма, а стала така. А ці загальні розмови ... А я кажу, що навпаки - послаблюється, тому що дуже важко буде так, як зараз: не прийняти звіт, або послатися, що комп'ютер завис або база зависла. Запроваджено відповідальність податкового адміністратора за те, що він не приймає звіт, тепер на ньому пряма відповідальність.
- А що стосується перевірок податкових органів?
- Нічого не збільшується. Навпаки, йде певне обмеження. Ми готові дивитися і слухати. Ось цей Податковий кодекс, який вже прийнятий у першому читанні, зараз допрацьовується. Його пише бізнес, підприємці, яких ми взяли з консалтингових компаній, які представляють європейську бізнес-асоціацію, американську торгову палату, Рада підприємців і Рада роботодавців. Дуже розумні хлопці, які дуже уважно дивляться на все законодавство і чітко його прописують. Тому це пише не бюрократія. Я розумію, чим усе це закінчиться, якщо дати можливість написати Податковий кодекс Податкової адміністрації.
- Бачив ваше інтерв'ю, де ви говорите, що не радите тиснути на "СУ". Чи відчуваєте якийсь тиск? Чи є якийсь тиск по Харкову?
- Можу сказати, що певний тиск відчуваємо. Сьогодні розмовляв з Михайлом Марковичем Добкіним (губернатор Харківської області - ред.) з цього приводу. Думаю, що по Харкову всі питання повинні бути зняті, тому що певні суди, які йдуть по країні, носять певний політичний характер. Сьогодні вранці я дізнався, що нашу назву не зареєстрували по всій Луганській області. Тобто тягли, тягли, а сьогодні апеляційний суд у Донецьку визнав, що це не "Сильна Україна", а "Трудова Україна". Тепер уся область випадає. Причому це вже остання інстанція. Ми, звичайно, зараз будемо судитися далі, для нас це важлива область, у нас там другий рейтинг і найбільша по країні партійна організація - я вважаю, що це чистий політичний тиск. Але своїм колегам і друзям по партії завжди кажу: боротися до останнього! Ніхто не прийде і на блюдечку не принесе тобі депутатське місце, владу. Ми розуміємо, що і як потрібно робити. Бонус занадто великий: поміняти життя можна тільки через центральну, місцеву владу. Більш того, якщо в центрі будуть найпрекрасніші рішення, а на місцях не буде змінена влада - нічого не вийде. Якщо не буде ініціативи знизу - нічого не вийде. Тому будемо воювати, щоб не було - будемо воювати.
- Які перші кроки ви зробите, прийшовши до влади в Харківській області?
- Якщо говорити масштабно, то місцева влада концентрується на двох речах. По-перше: інвестиції. За це запитують з адміністрації в усьому світі. Будь-яка місцева влада звітує за кількість робочих місць, які створила. Китай створив за 10 років 100 млн. робочих місць. Виходить абсолютно нова продуктивність. Це те, що робить плитковий завод. На жаль, у два рази зменшилася кількість працюючих на ньому людей, але обсяг виробництва зріс на 50%. І в людей є хороша зарплата, ніхто йти не хоче. Ось це те, що було б потрібно робити місцевій владі.
А друге - це якість життя. Яку воду п'ють, є тепло чи ні, як з екологією. І, звичайно ж, нам треба думати про нові умови для інвесторів. З одного боку я бачу, що є певна динаміка у Харкові, є сильні адміністратори. Не будемо називати прізвища, але, як на мене, вони трохи жаху наганяють на інвесторів. Це нікому не сподобається. Відразу можу сказати - не сподобається. Сьогодні в інвесторів дуже великий вибір. Якби жаху нагнали на казнокрадів, ось це було б те, що треба. Підуть інвестори, і, врешті-решт, отримаєте дуже поганий результат.
- Які підприємство зараз готують до приватизації?
- Зараз потрібно швидко знайти консультантів, які б допомогли нам розібратися з тепловою енергетикою. Для нас вона критична. Чому? Тому що ми маємо 50% теплової енергетики, яка дуже дорога, не економна, що вимагає модернізації. Тут держава сама не справиться. Сюди потрібно залучати приватні інвестиції. Ось це, напевно, найважливіші завдання в питаннях приватизації на найближчий час.
- Як довго буде тривати зростання цін на продукти харчування? Питання до вас, як до віце-прем'єра, а не як до лідера партії.
- Якщо хочемо змінити ситуацію, звичайно, потрібно працювати комплексно. Ось те, що ми зробили стосовно Податкового кодексу, потрібно зробити скрізь. Я думаю, що якщо буде виникати питання по малому бізнесу, впевнений, треба його підтримати. Тільки що ми говорили про секонд-хенди. Всі говорять, що за мене не будуть голосувати ті люди, які секонд-хенд возять. Якщо до мене прийдуть виробники, які займалися секонд-хендом і покажуть, яким чином ми можемо підняти легку промисловість в країні, я готовий йти на будь-які поступки. Готовий. Але я зібрав конкретних виробників, які мені кажуть: нам дають фурнітуру, тканину, ми переробили, нам заплатили копійки, яких вистачило тільки на заробітну плату. Іноді дають обладнання, яке ми повинні відпрацьовувати. Після цього нашу продукцію розвантажили, ми наклеїли німецькі чи італійські бірочки, і продукція поїхала. Паралельно китайський ширвжиток, секонд-хенд - сюди. Якщо ми не створимо умови для нашої легкої промисловості, яка дуже цікава для економіки, бистрооборотна, вся робота зведеться нанівець". Тому нульова ставка на легку промисловість, тому є певні захисні бар'єри, будемо прописувати митне законодавство.
Якщо говорити про сільське господарство. Що на підході: митне законодавство. Така ж група підприємців. Я їм сказав: ми видамо новий підхід до митного законодавства, де буде максимум прямих норм. Потрібно зробити мінімум контакту чиновника та бізнесу. Треба вийти на той варіант, який є в Європі. Сьогодні в Європі митники оглядають менше 1% вантажу, а в нас бувало, що 8% контейнерів. Сюди всі ділові міністерства свій ніс сунуть, усе контролюють. А, врешті-решт, кругова порука там відбувається. Думаю, що багато речей нам вдасться змінити. Сільське господарство буде тоді, коли ми створимо з одного боку надлишок продуктів, а з дугою - потужності для зберігання цих продуктів. Ми зараз аналізуємо ситуацію й бачимо, що всі овочеві бази, які були до цього, практично поховані. І в нас падають ціни, у нас дефляція, немає холодильників, ніде зберігати продукти. По країні держава буде будувати п'ять потужних овочевих продуктових оптових баз, дуже великих. Аналог сьогодні є у Львівській області.
Це величезний ринок, куди приїжджають на машинах і продають оптовими партіями. Магазини, ресторани - все можуть купити. Через час ще більше побудуємо. Також відпрацьовуємо програму з будівництва холодильників. Причому, швидше за все, ми підемо на зниження ставки з боку уряду, щоб отримати потужності, хочемо, щоб бізнес ініціював цю справу. Думаю, що певні позиції отримають ще й обласні адміністрації. Ми плануємо розпочати дуже жорстку систему держзакупівель. Ми повинні взимку, на початку весни фінансувати вже закупівлі до аграрного фонду. Тому що коли ми починаємо зараз включатися, виходить дуже дорого, до того ж ми ламаємо ринок для експорту. Ось такі потужні зусилля з цілої низки напрямів потрібно робити. А сьогодні поки що прикриваємо експорт гречки, зменшуємо експорт зернових. Не найкраще рішення, на жаль, але в даному випадку йдемо на якісь вимушені заходи, на жаль.