Закон "Про всеукраїнський референдум" містить норми, потенційно здатні змінити порядок прийняття найважливіших для країни рішень. Зокрема, закон наділяє народ правом зміни як Конституції, так і всієї іншої законодавчої бази країни. Про це 5 грудня розповіла "SQ" кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Харківського національного університету ім.Каразіна Юлія Біденко.

"З одного боку, закон повинен сприйматися позитивно, позаяк він розширює ступінь впливу громадян на політичний процес. З другого боку - закон містить у собі колосальні ризики і протиріччя", - заявила Біденко. Зокрема, відповідно до Конституції, Верховна Рада є єдиним законодавчим органом держави. Однак прийнятий закон дозволяє президенту або більшості народу приймати закони в обхід парламенту, скасовувати прийняті закони, вносити зміни до чинних (крім питань оподаткування, бюджету та амністії). При цьому закон не містить жодних вказівок щодо вирішення суперечностей і колізій між чинними законами і тими, що прийматимуться на референдумі. "Фактично існує ризик руйнування Конституції або законодавства країни як злагодженої, узгодженої системи норм", - заявила Біденко.

Згідно з ухваленим законом, суб'єктами призначення референдуму виступають Верховна Рада і президент, проте правом такої ініціативи наділений також і народ України. Політолог зазначила, що реалізувати дане право народу буде значно складніше, ніж суб'єктам влади. Для цього потрібно загальні збори як мінімум в 2 тис. громадян, які оберуть ініціативну групу в 500 чоловік і зберуть 3 млн. підписів на 2/3 областей України (не менше 100 тис. у кожній області). Відповідно до закону, Центральна виборча комісія може залучати інші органи державної влади для того, щоб встановити відповідність "народної" пропозиції Конституції і законодавчим нормам. Якщо пропозиція не буде визнана такою, ЦВК може відмовити ініціативній групі у проведенні референдуму.

"Імовірність реального проведення в Україні референдумів за народною ініціативою вкрай мала. Ураховуючи можливості агітації, розпорядження бюджетними коштами, залежність від влади членів виборчих комісій, набагато більше можливостей для призначення референдуму у суб'єктів влади - президента і Верховної Ради", - зазначила Біденко.

За її словами, закон вигідний президенту - він дозволить йому, використовуючи народну волю, змінити Конституцію, скасувати незручні закони або прийняти нові. "Верховна Рада, що йде, зробила президенту подарунок своїми руками, надавши йому способи прийняття і легітимізації стратегічних рішень - на випадок, якщо наступний склад Верховної Ради буде некерованим", - зазначила Біденко.


 

Довідка "SQ". Верховна Рада прийняла "Закон про всеукраїнський референдум" 6 листопада. Президент України підписав цей закон 27 листопада. Закон виділяє чотири види всеукраїнських референдумів: законодавчий (ухвалення або зміни закону), конституційний референдум (внесення змін до конституції країни або скасування таких змін), ратифікаційний (зміна території України), загальний (з будь-якого питання, крім податків, бюджету та амністії). Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими. На всеукраїнський референдум за народною ініціативою не може бути винесене (ініційоване) питання про зміну території України.