Нобелівська премія з медицини та фізіології за 2012-й рік присуджена японському вченому Сіньє Яманака і британському біологу Джону Гердону за роботи зі стовбурових клітин і клонування тварин. Про це 8 жовтня в Стокгольмі (Швеція) оголосив Нобелівський комітет при Каролінському медичному інституті, повідомили "РИА Новости".

Презентація володарів премії з медицини відкрила тиждень оголошення нобелівських лауреатів за 2012-й рік. Церемонія нагородження вчених запланована на 10 грудня.

Довідка "SQ". Фонд Нобеля був створений 1900 р. на кошти шведського винахідника Альфреда Нобеля. У заповіті засновника говорилося, що Нобелівська премія повинна присуджуватися за видатні дослідження, відкриття, винаходи або внесок у культуру або розвиток суспільства. Вона присуджується щорічно. Перші премії становили 150 тис. шведських крон. Цього року розмір Нобелівської премії становить 8 млн. шведських крон, що приблизно еквівалентно 1,2 млн.дол.

Д.Гердон - британський біолог, відомий своїми роботами з пересадки клітинних ядер. Народився 1933 р., 1960 р. закінчив Оксфордський університет. Докторську ступінь учений отримав у Каліфорнійському технологічному інституті.

С.Яманака - випускник університету Кобе, директор центру прикладних досліджень iPS-клітин в Інституті передових медичних наук Кіотського університету, а також співробітник Гледстоновского інституту серцево-судинних захворювань у США. Яманака очолює Міжнародне товариство досліджень стовбурових клітин. За свої розробки вчений отримав цілу низку премій, зокрема премії Шао (2008 р.) і Ласкера (2009 р.), а також фінську нагороду "Millennium Technology Prize" влітку 2012 року.

Стовбурові клітини - недиференційовані (незрілі) клітини, наявні у всіх багатоклітинних організмах. Ці клітини здатні розвиватися в спеціалізовані, які формують різні тканини й органи. Термін "стовбурова клітина" був уведений у науку 1909 р. російським ученим Олександром Максимовим - так він назвав клітини крові, які здатні дати початок кільком іншим типам клітин.

У 2011 р. премію в галузі медицини за дослідження механізму роботи вродженого імунітету отримали Жюль Хоффманн з Люксембургу, а також американці Брюс Бетлер і Ральф Стейнман. Останній з лауреатів помер за три дні до оголошення рішення Нобелівського комітету.