STATUS QUO

СТЕПАН МАСЕЛЬСЬКИЙ: "Я ЗАВЖДИ ПОРІВНЮЮ, ЯК ВЧИНИВ БИ В ТІЙ ЧИ ІНШІЙ СИТУАЦІЇ МІЙ ДЯДЬКО"

. Photo- Степане Івановичу, перший блок наших питань до Вас стосується забезпечення аграрного сектору області технікою. Нещодавно у Харкові відбулася всеукраїнська нарада за участю президента України, присвячена розвитку сільгоспмашинобудування. Як, на Ваш погляд, її підсумки можуть вплинути на зміну ситуації в цій галузі? - Ми дійсно сподіваємося, що за підсумками цієї наради відбудуться зрушення в такій важливій галузі, як сільгоспмашинобудування. Галузь повинна працювати, адже для сільського господарства дуже потрібна техніка. Потрібні і комбайни, і трактори, і культиватори, сівалки, інша техніка. Знаю, що за підсумками наради вже підготовлені відповідні доручення президента. На жаль, я їх ще не бачив. Думаю, що ці доручення будуть конкретними і поліпшать ситуацію. Сподіваюся, що міністерствами і відомствами, після того як президент загострив увагу на цих питаннях, будуть зроблені реальні кроки для зміни ситуації. - У Харківській області програму підтримки сільгоспмашинобудування було прийнято близько року тому. Чи дала вже вона результати? - Ця програма в минулому році працювала і була направлена на здешевлення сільськогосподарської техніки. Господарства області достатньо активно за нею працювали. Програма передбачала здешевлення для сільгоспвиробників продукції трьох машинобудівних заводів Харківщини: тракторів виробництва Харківського тракторного заводу, зміївських і лозівських борін. Думаю, що в цьому році програма набере обертів з другого півріччя, тому що в минулому році грошей у селян у зв’язку з неурожаєм не було, і на сьогодні їх обмаль. А з новим урожаєм ми продовжимо працювати за ціею програмою. - А як Ви оцінюєте загальний стан забезпечення селян технікою? - Усім відомо, що переважна більшість техніки вже відпрацювала свій амортизаційний ресурс. Парк сільськогосподарської техніки необхідно оновлювати, а ми її зараз лише ремонтуємо. - Найактуальніше зараз питання для селян - початок весняно-польових робіт. Який зараз стан справ на Харківщині? - Весняно-польові роботи в області вже почались. Уже підживлено посіви озимої пшениці на площі більше 100 тис. га. Господарства зараз займаються прикриттям вологи та культивацією, а в південних районах області - посівом ранніх зернових (ячменю, вівса, гороху). Сніг з дощем, що пройшли на минулому тижні, звичайно ж, призупинили виконання цих робіт. В цілому варто відзначити, що область повністю готова до виконання весняно-польових робіт. Проблеми в окремих господарствах і районах іноді виникають - ситуація навесні завжди була напруженою, але зараз вона хоч і напружена, але контрольована і стабільна. - Тобто можна сказати, що всі сільгоспугіддя області будуть засіяні і площі не будуть пустувати? - Виробнича програма розроблена ще в кінці минулого року. Заплановані площі обов’язково будуть засіяні. Ми навіть іноді стримуємо господарства, особливо по посівам соняшнику, щоб вони не виходили за межі науково обґрунтованих норм. Інше питання - в які терміни пройде посівна і чи будуть дотримані всі технології. Нам необхідно, щоб усі технології були суворо дотримані і посівна пройшла в найкоротші терміни. Всі заплановані площі засіють усі господарства, просто хтось це зробить краще, а хтось гірше. До весняно-польових робіт по деяких позиціях ми підготувалися навіть краще, ніж у минулому році, хоч кредитів у цьому році отримано менше. Більше закуплено мінеральних добрив. Краще підготувалися і господарства тих районів, які в минулому році були відстаючими. Вони мають більше пально-мастильних матеріалів, краще підготували техніку. Так що сподіваюся, що весняно-польові роботи пройдуть краще, ніж минулого року. Торік весна була пізня, довелося пересівати багато озимих. У цьому році, ми сподіваємося, такого не буде. Вже видно, що озимі, які ввійшли в зиму у доброму і задовільному стані, в такому ж стані і вийшли з неї. Втрати є тільки там, де озимі ввійшли в зиму в слабкому стані, нерозпущені, зріджені. Це ті озимі, які були засіяні в суху землю, довго пролежали там, і насіння втратило свою схожість. Таких посівів, які будуть підсівуватися або пересіватися, зараз близько 8-9% (до 50 тис. га). - Однією з характерних особливостей минулого року стало значне скорочення в Харківській області поголів’я великої рогатої худоби. Які кроки планує зробити Харківська облдержадміністрація для виправлення ситуації? - На те, що сталося, вплинув ряд чинників. Нема куди подітися від того, що переважна кількість господарств погано забезпечена кормами. Друга причина - це те, що галузь залишається збитковою. Але по виробництву молока ми вже маємо позитивні результати - воно з кожним роком стає все рентабельнішим. По виробництву м’яса результат поки що негативний. Що робити в цьому напрямку? На мій погляд, майбутнє тут за тими господарствами, які займаються тваринництвом на серйозному рівні. Їм необхідно надавати підтримку як з державного, так і з обласного бюджету, допомогти взяти довготермінові кредити на придбання обладнання. Ці господарства треба зберегти в першу чергу, а потім уже звертати увагу на розвиток тваринництва і в інших господарствах. Майбутнє - за крупнотоварним виробництвом. Де поголів’я великої худоби менше 200-300 голів - там прибуткового виробництва не буде. А господарів, у яких більше тисячі голів худоби, ми повинні всіляко підтримувати. Ще один дуже важливий момент - нам необхідно підтримати населення, яке утримає худобу. Необхідно допомогти цим людям заготовити корми, забезпечити їх ветеринарними та іншими обслуговуючими пунктами, допомогти з реалізацією продукції. - Ви вважаєте, що в тваринництві майбутнє за крупнотоварним виробництвом. А в цілому в сільському господарстві Ви також вважаєте, що перспектива за великими господарствами чи, можливо, майбутнє за фермерами? - Я можу навести такий приклад. У Золочівському районі є фермерське господарство "Альфа", яке починало з малого, а зараз має 7 тис. га землі. Це можна назвати фермерським господарством? Так що кожен має зайняти свою нішу. Певний відсоток серед сільгоспвиробників займатимуть фермери, але основнім виробником, я вважаю, будуть великі господарства. Можливо, це тому, що я сам керував господарством, у якого було 10 тис. га земельних угідь. Хоча можуть ефективно працювати і невеликі господарства. Багато тут залежить від ментальності керівника. В процесі реформування аграрного сектору багато хто ринувся в село і думав, що зможе відразу отримати великі прибутки. Але, як кажуть, земля робить не багатим, а горбатим, але і з голоду не дає померти. Нам необхідно виховати господаря. Справжній фермер виникає тоді, коли земля переходить від батька до сина, а потім і до внука, коли вони всі працюють разом. Якщо ж хотіти всього відразу, то нічого не вийде. Земля помилок не вибачає. Щоб земля родила, землі теж треба багато віддавати. - Кілька особистих запитань. Степане Івановичу, Ви вже кілька місяців займаєте посаду заступника голови облдержадміністрації. Наскільки складно було освоїтись на цій посаді після відомого фахівця в сільськогосподарській галузі Миколи Безуглого? - Ніякого особливого впливу я не відчув. Коли голова облдержадміністрції запропонував мені зайняти цю посаду, були певні роздуми, міркування. А потім я відразу включився в роботу, і просто не було часу над такими речами замислюватись. Та й, з моєї точки зору, проводити такі паралелі і нерозумно, і неетично. - Чи слідкуєте Ви зараз за тим, що відбувається у Балаклійському районі, яким Ви нещодавно керували? Які Ваші враження? - Так, безумовно, я постійно слідкую за тим, що відбувається у Балаклійському районі. На мій погляд, там зараз нормально працюють. На посаду голови райдержадміністрації прийшов молодий керівник, з яким ми раніше разом працювали. Коли стало питання про те, кого призначати керувати районом, то щоб не ламати того, що було зроблено нами за три роки, було вирішено, що Іван Столбовий має продовжити позитивну динаміку, яка склалася в розвитку району. - А чи велику різницю Ви відчули, перейшовши працювати з посади голови районної адміністрації на посаду заступника голови обласної? - Коли працюєш головою районної адміністрації, відповідаєш за весь район. Відповідаєш за все, що відбувається в суспільному, політичному, економічному, соціальному житті району. На посаді заступника голови облдержадміністрації я відповідаю лише за один напрямок - аграрний сектор. Тому порівнювати ці дві посади важко. Тут велика відповідальність за всю область, але у голови Балаклійської райадміністрації відповідальність не менша. Тим більше, що район великий. - Але на посаді голови райадміністрації теж багато доводилось займатись сільським господарством? - Так, безумовно, але у нас в області є райони чисто аграрні, де немає промисловості, немає великого житлово-комунального господарства, менше комунальної власності. Балаклійський район потужний і в промисловому, і в соціальному плані. Тому сільському господарству я приділяв приблизно 30-40% свого робочого часу, тому що доводилось вирішувати багато інших проблем. А селом більш предметно займався заступник. - Ви були молодим керівником господарства, потім - молодим головою райадміністрації, зараз - молодий заступник губернатора. Чи важко поєднувати молодість і відповідальні посади? - Після інституту я відразу почав працювати у господарстві - заступником, потім директором. Так відразу все це закрутило, що іноді приходять думки: а чи варте все це було молодих років? Відверто кажучи, часу на власне життя, вирішення особистих питань було дуже мало, і зараз його теж практично немає. Але працювати потрібно. Взявся за гуж - не кажи, що не дуж. - А те, що Ви носите таке відоме і шановане в області прізвище, не заважало в житті чи, може, навпаки, допомагало? - Ні, це ніколи не заважало. Просто ставишся до себе більш вимогливо. Завжди оцінюєш, порівнюєш, як би в такому випадку вчинив Олександр Степанович. Ставишся до життя відповідальніше, щоб не згубити той авторитет, який він мав. Щоб не лягла пляма на прізвище, якому дядько зробив авторитет, а племінник взяв би і розгубив. За це на мені лежить велика відповідальність.

Довідка "SQ". МАСЕЛЬСЬКИЙ Степан Іванович народився 7 листопада 1971 р. в с.Новогригорівка Маловисківського району Кіровоградської області. У 1993 р. закінчив Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства, у 2003 р. - Харківський регіональний інститут Української академії державного управління при президентові України. З 1992 р. працював заступником директора, виконуючим обов'язки директора радгоспу "Червоний Жовтень" (с.Веселе Балаклійського району), з вересня 1995 р. до квітня 2000 р. - директором радгоспу. З квітня до листопада 2000 р. працював першим заступником голови Нововодолазької райдержадміністрації. З листопада 2000 р. до січня 2001 р. - економічний радник голови Харківської облдержадміністрації. З січня 2001 р. до листопада 2003 р. - голова Балаклійської райдержадміністрації. З 7 листопада 2003 р. - заступник голови облдержадміністрації. Депутат Балаклійської районної ради. Одружений, має двох дітей. С.Масельський - племінник Олександра Масельського, який з 1983 до 1996 р. очолював виконком Харківської обласної ради народних депутатів, Харківську обласну раду і Харківську облдержадміністрацію.

Автор: , , ,