О. Мороз: Кількість прихильників лівого руху буде зростати

Виборча кампанія у розпалі. Про власні перспективи у виборчій гонці, майбутнє України та політичні зради розповів в програмі "STATUS QUO" кандидат на пост президента України, лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз.

- Олександре Олександровичу, на який результат Ви розраховуєте, ідучи на вибори президента України?

- Якщо я скажу, що виграю президентську кампанію, то почую у відповідь, що якоюсь фантастикою займаюся. Якщо буду говорити, що мене не цікавить результат, то люди не повірять. То мені здається, треба пояснити, чому я беру участь у кампанії? Я беру участь у кампанії, оскільки потрібно сказати правду про те, що робиться в країні і що чекає країну, якщо будуть підтримані мої конкуренти. А вони майже всі однакові. І це прикро, бо сьогодні таке життя, яке можна охарактеризувати фразою "Злодії при владі, злодії у нашій хаті". Треба змінити ситуацію. Сьогодні близько 40% виборців не хочуть голосувати за тих, хто світиться на екранах телебачення, на бігбордах і в рекламних сюжетах. Я сподіваюся на підтримку цих людей. Мільйони нас хочуть змін. Давайте підтримаємо того, хто виступає проти сьогоднішньої влади, хто змінить ситуацію в державі.

- Але Ви теж не новий політик. Чим Ваша передвиборча програма відрізняється від виборчих програм інших кандидатів?

- Перша принципова відмінність - я не пропоную змінювати Конституцію. Якщо поміняти Конституцію, то ще п'ять років триватиме та колотнеча, яку ми спостерігаємо сьогодні, яка набридла людям, яка ганьбить Україну, підриває її авторитет на міжнародному рівні, - коли сваряться президент і прем'єр, коли депутати тягають один одного за краватки замість того, щоб займатися конкретними справами, коли в парламенті сидить 400 мільйонерів, які не дбають про інтереси кожної людини, коли приймається закон про дітей війни, який нахабно не виконується владою, коли замість бюджетного процесу відбувається імітація бюджетного процесу, тому що сьогодні уряд не може запропонувати бюджет, бо не має доходної частини. І всі маніпуляції зводяться до того, яким чином показати, що парламент не хоче приймати бюджет. Але ж він не може приймати дурню, яка готується сьогодні Кабінетом міністрів. Всю цю облуду треба вичистити, щоб її не було. Я пропоную, щоб президент займався тим, що передбачено йому робити Конституцією, а не роздавав обіцянки. На основі цієї Конституції, на основі цього законодавства можна всіх змусити робити те, що потрібно.

Також треба розмежувати бізнес і владу. Корупція, яка сьогодні руйнує наш державний механізм, повинна бути подолана. А для цього треба, щоб уряд формували ті люди, які користуються довірою громадян. Владу треба понизити: не слід концентрувати всю владу зверху, бо це тільки умови для грабунку бюджету, населення.

- Що Ви маєте на увазі, говорячи "понизити владу"?

- Передати владу обраним структурам на місцях.

- У Харкові було ліквідовано районні ради. Як Ви до цього ставитеся?

- Це одна із деталей, яка передбачена законом. Районні ради довірили міській владі вирішувати питання у районах. Я не думаю, що ліквідація райрад - це кращий варіант для такого гіганта, як Харків. Я би зберіг ради, не пішов на цей крок.

- Ви вважаєте, що їм краще надати повноваження?

- Безперечно. Слід надати їм ще можливостей, у першу чергу, фінансових, закріплюючи оподаткування і тому подібне. Я, наприклад, пропоную максимально спростити податки: 10% - податок з обороту, 10% - податок з прибутку, 10 - прибутковий податок. Це виведе економіку з тіні, і не буде армії податківців, які викручують руки підприємцю.

- Чому для спрощення податкового тиску Ви не робили нічого раніше?

- У нас фіскальна політика здійснювалась всіма президентами, і тому робити щось подібне не можна було ніяк.

- Ви можете порівняти склад Верховної Ради кількох скликань. На Ваш погляд, депутати цього скликання працюють найгірше?

- Я не буду говорити про те, як вони працюють. У нас нема парламенту і нема легітимного уряду. Як може працювати те, чого не існує в природі?! От ми і бачимо, як воно існує - тягають за краватки один одного, ламають мікрофони.

- Як Ви оцінюєте газові домовленості України з Росією?

- Абсурд. У газових домовленостях інтереси України не відстоюються. В основі цих домовленостей - приватний інтерес тих людей, які займаються посередництвом, починаючи від президента і прем'єр-міністра. Як за п'ять років можна було допустити зростання ціни на газ від 50 долл. до 300 долл.! Як можна сьогодні хвалитися, що ми день у день розраховуємося із росіянами за газ? Чим розраховуємось? Тим, що позичили гроші і тепер розраховуємося за газ. Борг цей через бюджет ліг на людей, вони один раз заплатили за газ через тарифи і вдруге заплатять за ці борги. На наступний рік обслуговування зовнішнього боргу вимагає коштів з бюджету більше, ніж на всю соціальну програму. То це господарювання? Це - збиткування. Тут треба попрацювати Генпрокуратурі, притягти до відповідальності тих горе-керівників, які доводять до такого результату. У газі сьогодні зацікавлено багато структур, причому тих, що при владі знаходяться.

- А як треба будувати переговори з Росією у цьому питанні?

- Поважаючи ту сторону і поважаючи себе. Не по телефону, не через телевізор, розкидаючи заяви, а їдучи на місце, один на один домовляючись щодо принципових питань, а потім вже про конкретні умови в конкретних угодах. Я би сьогодні порушив таке питання: давайте продавати російський газ Європі. Росія ставить відповідну ціну, ми платимо цю ціну, і ту частину, яка транзитом іде на Росію, продаємо самі. Можна вирішити питання про газовий консорціум. Але не так, що на нашій трубі всі стали господарювати. Російська ділянка, наша, німецька, французька, будь ласка, разом працюємо, знімаємо всі протиріччя. Але давати дулі через кордон один одному... У програмі я пишу: створити державний рентний фонд, куди йде рентна плата за використання надр і транзитних можливостей держави.

- Коли наша країна вийде із стану економічної кризи?

- Тільки зі зміною влади. Якщо так працювати, то ніколи не вийде.

- На Ваш погляд, хто з кандидатів у президенти має найбільші шанси перемогти?

- Соціалістична партія (усміхається). Мало що зміниться, якщо діятиме ліберальна політика, коли держава буде обслуговувати крупні бізнесові структури.

- Хто Ваш електорат?

- Це люди, які думають. Люди, які працею забезпечують собі життя, які знають, по чому копійка, що значить виховувати дітей, що таке робота. Сьогодні в уряді немає жодного міністра, який би закривав наряд на виробництво. Як він може знати, чим живе людина, що працює на виробництві?

- Чому ми не спостерігаємо Вашої рекламної кампанії як кандидата?

- Я ж до вас приїхав. Якщо Харків за мене проголосує, цього вже досить, щоб навіть перемогти. Я жартую. Я наведу цифри: секунда реклами на телебаченні коштує 3 тис. долл., бігборд у місяць - 1 тис. долл., саме виготовлення бігборду - 900 долл. У Юлії Тимошенко близько 600 тис.долл. пішло на рекламу, і в інших так само. І потім вони кажуть, що на соціальні стандарти немає грошей. Красти не треба, і будуть гроші. Ми обрали інший шлях: ми йдемо до конкретних людей, які не байдужі до нас, - до дітей війни, мешканців гуртожитків, власників земельних паїв. Ми допомогли цим людям, і вже понад 50 тисяч людей одержують фінансову допомогу. Усе законодавство, яке стосується, наприклад, вчителів готувалося нами. Я розумію, що воно не реалізується повністю, бо зарплата учителя чи лікаря - близько 1 тис. 100 грн. Що ж це за ставлення держави до цієї категорії людей?

- Скажіть, а чому стільки відомих людей пішли з партії: Вінський, Луценко, Ніколаєнко, Баранівський?.. Ці люди були поруч, тепер їх з вами немає.

- Ну нема, то нема. Не в тому річ. Усе це проблеми росту. Ми принципово не змінюємо лінії своєї партії, але й в нас були пристосуванці, якісь амбіційні люди. Я до багатьох із тих, хто пішов, ставлюся з повагою, розумію, чому вони так вчинили. Партія жива. З її складу вийшло чоловік 200, це правда. Але для партії, у якій сьогодні 196 тисяч членів, це нестрашно. Ми проходили через подібні випробування.

- Деякі політики в своїх інтерв'ю часто додають до Вашого прізвища епітет "зрадник", маючи на увазі Вашу співпрацю з різними політичними силами, часто діаметрально протилежними. Як Ви до цього ставитеся?

- Я до цього ставлюся як до піар-технологій. Давайте з'ясовувати, кого я зрадив, у якій частині відмовився від своїх зобов'язань перед виборцями? Ще класики говорили, що треба шукати співпраці з різними силами, якщо ти рухаєшся до передбаченої прогримаю мети. Кажуть, що ми співпрацювали з Ющенком. Та ми не співпрацювали з Ющенком! Ми підтримали його кандидатуру, не входячи в "помаранчеву" команду, бо він підписав перед цим зобов’язання: голосувати своєю фракцією за внесення змін до Конституції, які я відстоював 15 років, не продавати землю, вивести війська з Іраку тощо. Ющенко підписав це, а наступного дня, ставши президентом, забув все це. То хто зрадник - він чи я?! Ми пам'ятаємо 2006 р., коли проти мене працювала Юлія Тимошенко, видавши двомільйонним накладом книжку "Вбити Юлю", де кілером виступав Олександр Олександрович Морозенко. Вони хотіли будувати коаліцію, але три місяці поспіль я чув у одній аудиторії, як розправитися з Ющенком, в іншій - як позбутися Тимошенко. І коли я зрозумів, що нас хочуть зробити "козлами отпущения", вибору не було. Я сказав Віктору Януковичу: розумію, що вас вони вже "кинули", а за наш рахунок намагаються гратися. Я був ініціатором створення "антикризової коаліції". Два роки Тимошенко з Ющенком обіцяли єдність, злагоду, процвітання. Де вона? Сваряться, як погані кухарки. Я це бачив, не міг терпіти, і тому зробив свій крок. Тепер вони говорять про зраду. Так вони один одного звинуватили у зраді разів двадцять.

- Але після цих дій Ваша партія не пройшла до Верховної Ради...

- Як проходять партії в парламент, я знаю.

- Ви вважаєте, що під час позачергових парламентських виборів 2007 р. були фальсифікації?

- Це факт. 1 млн. 700 тис. громадян, яких не було у країні, записані як такі, що голосували за "Нашу Україну". Якби не було цих 1 млн. 700 тис., у нас було би близько 5 %. Ми звернулися до суду, до ЦВК, але це безнадійна справа. В Одеській області понад 90 тисяч людей проголосували за соціалістів. В Харківській області найбільше зіпсованих бюлетенів стосувалося Соцпартії.

- Скажіть, чи буде ваша партія брати участь у виборах до місцевих рад та виборах мерів?

- Наша політична сила представлена у місцевих структурах понад 20 тисячами депутатів. Безперечно, ми будемо брати участь у цій кампанії.

- Чи є в СПУ кандидатура на посаду мера Харкова?

- Ми дали доручення нашим партійним комітетам до 1 грудня назвати людей, які гідні бути мерами міст. На минулих виборах ми пропонували кандидатуру колишнього директора ХТЗ Петра Тодорова. Я знаю, що він хворіє, дай Бог йому здоров'я. Але у нас є достатньо хороших людей, які зможуть виконувати ці функції.

- Яким Ви бачите своє політичне майбутнє і політичне майбутнє своєї партії?

- Політичне майбутнє своєї партії я бачу успішним. Важко загадувати: зміниться життя - зміниться політична структура, і не буде більшості тих партій, які сьогодні є утвореннями навколо бізнесових структур.

- У лівого напрямку буде більше прихильників?

- Не маю сумнівів. Подивіться, як у Європі змінюється настрій, які рішення приймають впливові політичні сили, аби вийти з кризи. Вони працюють абсолютно так, як ми радили в жовтні минулого року. Але не може ліберальний політик або, точніше, злодій робити при владі те, що пропонуємо ми.