 |
Скільки людей зараз народжується й помирає на Харківщині? Чи стали харків'яни більше одружуватися й менше розлучатися? Про це в програмі "STATUS QUO" розповіла заступник начальника Головного управління юстиції у Харківській області - начальник відділу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Ірина Ігнатенко.
- Ірино Юріївно, що говорить статистика - харків'ян стає менше чи більше?
- Якщо порівнювати дев'ять місяців 2008 р. з дев'ятьма місяцями 2009 р., то народжень у Харкові та Харківській області зареєстровано на 3,3% більше.
- Я наведу статистичні дані про народжуваність в Україні.
"Не дивлячись на те що народжуваність в Україні останніми роками зростає, об'єктивних приводів для радощів немає. За перші вісім місяців цього року в країні народилося 340 806 чоловік, а померло 477 056. Таким чином, природне скорочення населення з початку року склало 136 250 чоловік. У нинішньому році показник народжуваності перевищив показник смертності лише в трьох регіонах України: на Закарпатті (+1212 людина), Волині (+399) і в Києві (+242)" (інтернет-видання "Сейчас", 19 жовтня).
Які фактори, на Ваш погляд, впливають на рівень народжуваності?
- Одним із факторів, що впливає на народжуваність, є підвищення одноразової допомоги, яка надається сім'ям, що народили дітей. За першу дитину держава виплачує 12,240 тис.грн., за другу - 25 тис.грн., за третю - 50 тис.грн. Це вагомо для молодих сімей, які вирішили народити другу або навіть третю дитину. На показник народжуваності впливає також кількість громадян, які досягли дітородного віку. Це, як правило, люди, які народилися у 80-х роках, оскільки тоді спостерігався "бум" народжуваності.
- За статистикою рівень народжуваності в областях західної України набагато вищий, ніж на сході країни. Як Ви гадаєте, чому?
- Імовірно, справа в тому, що на заході України люди більше цінують родину. Історично склалося так, що там в сім'ях завжди було двоє, троє дітей і більше.
- Чому все більш поширеною стає концепція "child free" - "без дітей"?
- Життя зараз дуже складне. У молодих людей, які вирішили створити сім'ю, не завжди є житлові умови: часто вони змушені жити зі своїми батьками, отже, на одній території, в одній квартирі проживає кілька поколінь. Крім того, часто молоді люди не забезпечені матеріально, а отже, не можуть дозволити собі дитину.
- Але 100 років тому ситуацію в державі також була важкою, але сім'ї виховували до десятьох дітей.
- Можливо, ще одна причина полягає в тому, що жінки зараз дуже емансиповані: вони хочуть мати роботу, освіту, бути незалежними від чоловіків.
- Де більше народжують - у містах чи в сільській місцевості?
- У сільській місцевості.
- Давайте поговоримо про загальну статистику щодо приросту чи скорочення населення: за даними Державного комітету статистики, на кінець 1990 р. в Україні проживало майже 52 млн. чоловік, у 1994 р. - 51 млн. 730 тис., у 1999 р. - 49 млн. 430 тис., у 2004 р. - 40 млн. 280 тис. Станом на липень 2009 р. населення України - 46 млн. 22 тис. чоловік.
А яка ситуація із скороченням населення в нашому регіоні?
- Ситуація дуже сумна. Смертність у нашому регіоні набагато перевищує народжуваність. Але за дев'ять місяців поточного року смертність на 5,8% менша, ніж за аналогічний період минулого року.
- Повернемося до дітей. Як відомо, існує певна мода на імена. Які імена зараз найчастіше дають дітям?
- Мода на імена дійсно існує. Зараз найпопулярнішими жіночими іменами є Анастасія, Дарина, Марія, Софія, Поліна. Є випадки, коли батьки дають дитині незвичне ім'я: Доміника, Елен, Жасмін, Нора, навіть Халва.
- Це українські батьки так називають своїх дітей?
- Так, звичайно.
- А серед чоловічих імен які популярні?
- Данило, Максим, Микита, Іван, Артем, Олександр, Владислав. Приємно, що багато батьків дають дітям імена, які були давно забуті, - наприклад, Лука, Демид, Мирон, Потап, Нестор, Тихон, Трохим, Ігнат. З імен іноземного походження популярні Леонард, Еміль.
- Чи звертають увагу батьки на те, як ім'я співвідноситься з прізвищем?
- Не завжди. Але ми поважаємо будь-які рішення батьків - вони можуть назвати дитину так, як їм хочеться. Інколи батьки дають своїм дітям подвійні імена, адже Сімейним кодексом це дозволено, -наприклад, Надія-Єлизавета. Імовірно, у таких випадках батьки не можуть дійти згоди щодо того, як назвати дитину, тому обирають подвійне ім'я. Але в нашій країні все одно прийнято називати людину ім'ям з одного слова, і я думаю, що в житті цю дитину будуть називати одним іменем.
- Чи часто батьки наполягають на російськомовному написанні імен своїх дітей?
- Такі випадки трапляються, особливо це стосується чоловічих імен Данило і Микита. Часто батьки бажають, щоб ім'я дитини було записано як "Данііл" або "Нікіта". Ми йдемо назустріч таким побажанням батьків, адже це не заборонено законом.
- Скажіть будь ласка, чи часто люди звертаються до відділів РАЦСу з проханням змінити прізвище, скажімо, на більше милозвучне?
- Багато харків'ян останнім часом прагнуть змінити немилозвучні прізвища - наприклад, Скалозуб, Педик, Халепа, Дурнєв, Біда. Найчастіше у таких випадках люди беруть прізвища родичів або придумують собі нові. Для зміни прізвища досить бажання людини. Відповідно до сімейного законодавства змінити прізвище можна навіть у 14 років, але лише за згодою батьків. З 16 років згода батьків вже не потрібна.
- Чи були випадки, коли Вам доводилося реєструвати зміну прізвища та імені у зв'язку зі зміною статі?
- Так, у Харкові був зафіксований випадок, коли людина змінила прізвище у зв'язку зі зміною статі.
- За статистикою в Україні на кожні два шлюби припадає одне розлучення. Найміцніші шлюби на Західній Україні, а найбільше розлучень - у Криму та в центрі України. Яка статистика шлюбів та розлучень у нас?
- Станом на 1 жовтня кількість розірваних шлюбів скоротилася на 17,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Мабуть, на стабільність сімейних відносин вплинула криза.
- Давайте послухаємо цитату психолога з цього приводу: "У важкі часи люди бояться залишитися на самоті: удвох пережити проблемний період легше не тільки з фінансової, але й з моральної точки зору. Також варто враховувати, що зараз через скорочення робочих місць набагато важче побудувати кар'єру, тому в людей залишається більше часу на особисте життя. Крім того, останніми роками молодь усе частіше демонструє орієнтацію на сімейні цінності" (Балтійське інформаційне агентство, 5 жовтня).
А що Ви думаєте з цього приводу?
- З думкою психолога важко не погодитись. Я згодна з психологом.
- Чи правда те, що молодь повертається до сімейних цінностей? Адже зараз є багато пар, які живуть у громадянському шлюбі і не поспішають іти до РАЦСу.
- Я не можу назвати кількість людей, які знаходяться в певних відносинах, але не реєструють шлюб. Але коли молодята приходять подавати заяву до органів РАЦСу, вони часто говорять, що зустрічаються вже багато років і давно проживають однією сім'єю. Часто ми реєструємо шлюб, коли наречена вагітна.
- А яка зараз процедура розлучення? Чи відрізняється вона від тієї, що була у радянські часи?
- Зараз, коли подружжя пише заяву про розірвання шлюбу, необов’язково вказувати причину розлучення. Ці причини можуть бути дуже різними. Це і те, що сім'я не має досить сил поступитися один одному, це можуть бути побутові проблеми, відсутність житла. Дуже багато випадків розірвання шлюбу по взаємній згоді, коли чоловік та жінка досягли 40 років і більше і вирішили розірвати шлюб, оскільки вже дали освіту своїм дітям, виховали їх, вони вже не залежать один від одного, мають стабільну роботу, заробітну платню, досягли якогось успіху. Вони ще молоді люди, і вважають, що можуть створити іншу повноцінну сім'ю.
- Чи можна зараз реєструвати шлюб поза межами РАЦСу? Наведемо приклад Росії. "Среди молодоженов Москвы все более популярным становится заключение браков в различных учреждениях культуры. С 2006 г. москвичи могут жениться на территории музеев-усадеб Останкино и Кусково, музеев-заповедников Царицыно и Коломенское, в музее-квартире Александра Пушкина на Арбате, в музее Великой Отечественной войны на Поклонной горе, в помещениях Московской картинной галереи Ильи Глазунова. Кроме того, с 2009 г. для регистрации браков разрешили использовать спортивно-зрелищные комплексы" ("Интерфакс", 16 октября).
А в Україні дозволено реєструвати шлюб у романтичних місцях?
- Ні, сімейний кодекс не дозволяє реєструвати шлюб не у відділі РАЦСу за винятком тих випадків, коли наречений чи наречена не можуть в силу якихось дуже поважних причин прийти до відділу РАЦСу. Такими причинами є фізичні вади, хвороба когось з молодят.
- Так було завжди?
- Коли вступив в силу новий сімейний кодекс, з 2002 р. по 2006 р. можна було реєструвати шлюб в інших місцях. Але в грудні 2006 р. до цієї статті були внесені зміни, і з того моменту реєстрація шлюбу поза межами РАЦСу заборонена.
- Скажіть будь ласка, чи є якісь закономірності у часі реєстрації шлюбів: під час свят, коли триває піст тощо?
- Так. Багато шлюбів реєструється 14 лютого, у День святого Валентина, багато шлюбів влітку чи восени. Зменшується кількість шлюбів і у травні, оскільки наречені не хочуть "маятися". Майже не реєструються шлюби під час поста.
- Чи більше зараз стали вінчатися у церкві?
- Я думаю, що більше, оскільки наречені хочуть створювати міцніші сім'ї. Може певною мірою це данина моді.
- Але спочатку треба зареєструвати свій шлюб, а потім вінчатися?
- Так. Спочатку слід зареєструвати шлюб у державному органі РАЦСу, а потім вже вінчатися.