Останнім часом у Харкові спостерігається різке зростання кількості акцій протесту, що свідчить про певну радикалізацію суспільства. Про своє бачення політичної ситуації в Україні, газові домовленості, а також програму своєї організації у телевізійній програмі "STATUS QUO" розповів лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

- Пане Олеже, Ви один з ініціаторів скасування свята захисника Вітчизни 23 лютого і запровадження святкування Дня українського війська. Навіщо скасовувати День захисника Вітчизни?
- Ми в принципі виступаємо за те, щоб в Україні були знищені всі залишки колишньої комуністичної тоталітарної більшовистської символіки. Це стосується не тільки червоних дат календаря, які у свій час були певними ідеологічними моментами для діяльності тієї радянської машини, це стосується й перейменування вулиць, міст, площ і таке інше. Якось не дуже логічно, коли держава вже має майже 20 років, а ми й далі залишаємося на тому рівні, що ті, хто знищували українську націю, кати української нації, увічнені у певних символах.

- Ви маєте на увазі комуністів?
- Так, звичайно. Що стосується 23 лютого, давайте так само повернемось в історію. А що ж було 23 лютого 1918 року? У цей день відбувся бій під Нарвою і Псковом, де, до речі, прусська армія погнала Червону армію. Пізніше, вже у часи сталінського режиму, і історики це можуть підтвердити, з цього бою зробили нібито перемогу Червоної армії. Але до чого ми, українці, до бою під Нарвою і Псковом? Очевидно, що ми ніякого відношення до цього не маємо. Якщо ми говоримо про День захисника Вітчизни, а такий день обов’язково має бути, то яку Вітчизну ми захищали і чи взагалі українці захищали щось під Нарвою і Псковом?.. Я думаю, що ми повинні формувати або традиційні українські свята, або пропонувати якісь нові позиції. Що стосується 14 жовтня, то це день Пресвятої Покрови, день українського війська, і це може бути День захисника Вітчизни. Може бути інший день, наприклад, 29 січня, коли відбувся бій під Крутами, де 300 молодих хлопців реально захищали Вітчизну від навали комуністичних збройних сил під проводом колишнього царського генерала Муравйова.

- Чи багато у Харкові Ваших прихильників?
- Ми розраховуємо, що українська слобожанська земля буде більш активно підтримувати "Свободу". Я хотів би сказати, що не тільки на заході України росте рейтинг ВО "Свобода": ми маємо дуже позитивні соціологічні прогнози в центрі та на сході України. Я поясню, чому. Зараз такий період, коли люди дуже розчаровані в нині діючих мегаблоках і гігапартіях. Практично всі ті сили, що представлені в парламенті, ота вся псевдоеліта, втрачає електоральну підтримку. Відповідно народ починає шукати якісь треті сили. "Свобода" є силою ідеологічною. Зверніть увагу: те, що ми говорили 10 років назад, ми говоримо й зараз. І багато людей сприймає нашу принциповість, послідовність, світоглядовість, тобто, власне, ідеологічність. З другого боку, я не буду заперечувати, що чим більше гризуться між собою, скажімо, БЮТ і "Наша Україна", тим більше з’являється прихильників у "Свободи".

- Ваша мета як лідера громадського об’єднання – якнайбільше місць у парламенті та, можливо, пост президента?
- Звичайно, я дивно б виглядав, якби, будучи лідером політичної партії, говорив, що влада мені не потрібна і ми не будемо за неї боротися. Зрозуміло, що ми як політична партія, яка є посередником між громадою і владою, боремося за ту владу, щоб пізніше використати її як інструмент побудови тієї держави і того суспільства, яке ми собі уявляємо. У нас є програма, вона називається "Програма захисту українців". Там передбачені різні аспекти національного характеру, соціального, економічного, зовнішня політика, оборона тощо. Ми бачимо, як повинне розвиватися суспільство, ми виступаємо за те, що треба змінити систему влади в державі. Наприклад, ми вважаємо, що Україна за державним устроєм повинна бути унітарною - без будь-яких федерацій та автономій. За політичним устроєм Україна має бути президентською республікою, де президент водночас буде головою держави та прем’єр-міністром. Вважаємо, що парламент має бути обмежений у своїх повноваженнях, нараховувати не більше 300 депутатів та обиратися за новою системою – пропорційною системою за відкритими списками. У такому разі в бюлетенях, окрім назви партії, має бути прізвище кандидата від певної партії, який у випадку перемоги партії на виборах стане депутатом по конкретній території, скажімо, по Харкову. Ми вважаємо, що треба провести реформування судочинства, і наша позиція полягає в тому, що місцеві судді мають обиратися народом. Місцеві судді повинні обирати апеляційних суддів, а з’їзд суддів України - голову суду. Так само мусить бути встановлена відповідальність депутатів і суддів своєю власною кишенею за неправомірні рішення. Тобто не бюджет повинен компенсувати неправильні рішення суддів чи неправильні голосування депутатів, а вони своїм власним майном. Так само ми вважаємо, що має бути ухвалений закон, згідно з яким буде проста і прозора процедура відкликання президента, депутатів і суддів. Ось така загальна формула діяльності і зміни системи влади в Україні. Це є наша програма. Відповідно, борючись за владу, ми про цю програму розказуємо людям, говоримо, які закони будемо ухвалювати, які позиції відстоювати, і шукаємо своїх прихильників.

- Ви казали, що про Вас зараз мало чути в центральній пресі, але досить багато ваших виступів і інтерв’ю в інтернеті. Я наведу зараз одну цікаву цитату з приводу Вашої політичної сили: "Немаловажным фактором раскрутки являются деньги. Их у "Свободы" нет по определению. По сути, партия состоит из одного человека и нескольких его товарищей. Все они бедны, как церковные мыши, и находятся в постоянном поиске политического спонсора. Одно время "Свободу" финансировали "донецкие" для того, чтобы "оттянуть" электорат у Ющенко и Тимошенко. Потом в Олега начали вкладывать средства спонсоры Секретариата" ("Ukraine Dally", статья "Ультрас возьмут Раду", 17 ноября 2008 г.). Пане Олеже, так все-таки хто фінансує ваше об’єднання?
- По-перше, дозвольте я прокоментую. Це абсолютно замовна стаття, яких в інтернеті зараз дуже багато. Я не можу судитися з інтернетом, оскільки не виграю жодного судового позову.

- Хто замовники?
- Замовники, очевидно, наші політичні опоненти, які мають намір дискредитувати нас в очах людей. "Свобода" має фінансування за рахунок представників малого і середнього бізнесу. Вибори 2004 року, які ми провели при мінімальному фінансуванні, показали, що якщо ми хочемо боротися за владу в Україні, то маємо шукати можливості більшого фінансування. Тим більше, що сучасне політичне життя потребує серйозного вкладення. Була створена так звана Економічна рада, до якої увійшли представники малого та середнього бізнесу, що є нашими симпатиками або членами нашої партії. Така економічна рада існує зараз у більшості областей України, а також на центральному рівні. Багато з них є керівниками наших територіальних організацій, і відповідно через них ми отримуємо певне фінансування. Я можу вас запевнити, що як ідеологічна політична сила я не є залежним від будь-якого олігарха або політичного спонсора. У нас є доволі багато дрібних спонсорів.
Стосовно того, що ми забираємо в когось якісь голоси. То є повна маячня. Хіба в нас голоси приватизовані? Я маю забирати голоси в Ющенка або Тимошенко? Якщо б і Ющенко, і Тимошенко були успішними політиками, за них би голосували, і ніякий Тягнибок в них голоси б не забирав. Якщо вони розчарували публіку, якщо вони при владі показали себе так, що люди не хочуть за них голосувати, шукають якісь треті сили, то до чого тут звинувачення, що я працюю на когось іншого?

- Скажіть будь ласка, одним з основних понять Вашої програми є поняття "титульної нації". Конкретизуйте, будь ласка, що це таке і що Ви пропонуєте робити з представниками нетитульної нації?
- Поняття "титульна нація" не я придумав. Це поняття придумали французькі політологи ще в середині ХІХ століття, і воно означає ні що інше, як нація, яка дає ім’я державі. Якщо французи називають себе французами, то вони є титульною нацією через те, що держава, у якій вони живуть, називається Франція. Поляки є титульною нацією в Польщі, росіяни – у Росії. Зрозуміло, що українці є титульною нацією в Україні. Ті наші опоненти, які з цього політологічного терміну зробили трагедію, - це виглядає просто смішно. Що стосується нашої позиції. Згідно останнього перепису населення, в Україні проживає 78,7% людей, які назвали себе українцями. Відповідно до норм і принципів європейської політології, та держава, у якій мешкає більше 70% представників однієї нації, називається моноетнічною. Отже, Україна є моноетнічною державою, але окрім представників титульної нації, національної більшості – українців, в Україні проживають представники близько 140 інших національностей, які в політології називають національними меншинами. Позиція "Свободи" є наступною. Ми ж не виступаємо за ущемлення прав національних меншин. Ми виступаємо за те, щоб титульна нація, або національна більшість, користувалася тими правами і свободам, якими їй належить користуватися, як скажімо, французи у Франції, італійці - в Італії або британці у Британії. Ми ж не проти того, щоб ущемлювалися права на культуру представників нацменшин…

- Ви проти того?
- Ми не проти того. Ми виступаємо за те, щоб представники національних меншин могли реалізовувати себе як представники нацменшин у нашій державі. Але ми би дуже хотіли, ми би дуже просили, щоб представники національних меншин ставилися до нас, українців, національної більшості, як це прийнято в Європі, як це прийнято в цивілізованому світі. Щоб вони поважали і знали нашу мову, не сміялися з наших звичаїв, не насміхалися з наших традицій, нашої культури, щоб вони жили за тими законами, за якими ми живемо. Це є природні принципи взаємостосунків між національною більшістю та національними меншинами, які є в інших європейських країнах. Отже, я не проти когось, я за себе.

- Я зараз наведу Вашу цитату з приводу газового питання: "Україну фактично посадили на газову голку – зобов’язали купувати фіксований обсяг російського газу, 52 мільярди кубів щороку, - протягом 11 років, тобто до 2019 року включно. Україна не може купити менше газу, бо контрактом передбачено великі штрафні санкції за недобір газу або несвоєчасну проплату за газ. Жодна інша країна світу не має таких кабальних умов з "Газпромом" (12 лютого 2009 р.). Оцей указаний розмір постачання газу – він великий чи малий? І до чого можуть призвести газові домовленості?..
- Потреби промисловості і населення України в газі сьогодні є 70 мільярдів. Ми видобуваємо свого власного газу 20 мільярдів і підписуємо контракт, що зобов’язані купувати 52 мільярди газу в Російської Федерації. Тобто фактично це буде стримування збільшення видобутку власного газу, особливо за рахунок шельфів Азовського і Чорного морів. Тобто для чого нам збільшувати видобуток власного газу, який, до речі, дешевший від російського, якщо ми зобов’язані протягом 10 років купувати російський газ?

- У Харківській області, я вам нагадаю, видобувається 40% українського газу.
- За тою логікою це означає, що видобуток газу у вас має бути призупинений, бо ми свого вже не потребуємо – ми підписали контракт на купівлю російського газу у величезних кількостях. Тобто ми сіли на газову голку, тому що змушені купувати газ тільки в Росії. А контракти і можливі поставки норвезького газу? А наприклад оцей проект, який нам пропонують країни Перської затоки і Північної Африки – карбамід в обмін на скраплений газ: вони готові поставляти нам скраплений газ, що нас, до речі, унезалежніть у певній мірі від Росії, натомість хочуть брати карбамід, який виготовляється Одеським припортовим заводом. А наш уряд хоче продати Одеський припортовий завод, щоб оті гроші у вигляді соціальних подачок роздати людям перед виборами. А до речі цей припортовий завод хочуть купити представники "Газпрому" - їхні дочерні фірми.

- Харків’яни знають Вас в обличчя в основному завдяки бігбордам, які стоять по Харкову, де ви їх закликаєте берегти себе. Що Ви маєте на увазі? Від чого і від кого мають берегти себе українці і як те, що вони себе берегтимуть, вплине на поліпшення ситуації в країні?
- Зараз криза в країні, і коли в родині люди прощаються один з одним або проводжають гостей, вони дуже часто говорять: "Бережіть себе". Бережіть себе, бо то є єдина можливість оберегти себе від тої брехні та неправди, яка зараз лунає через засоби масової інформації від наших політиків, від тої несправедливості, яку організувала теперішня влада, бережіть себе від знищення держави – економічного, національного руйнування, руйнування будь-якої перспективи для наших дітей. У цей період ми повинні себе зберегти для того, щоб коли все це завершиться, а воно рано чи пізно завершиться, коли ми зможемо через люстрацію докорінно очистити владу, мати силу і можливість будувати нову державу і нове суспільство.