 |
- Олександре Леонідовичу, скажіть, будь ласка, чому цього року вирішили спочатку провести випускні вечори, а вже потім - тестування?
- Розведення в часі цих двох надзвичайно важливих процесів – випускні екзамени у школі і проведення зовнішнього незалежного оцінювання – зроблено в першу чергу на побажання батьків і дітей, які минулого і позаминулого року висловлювали наполегливі прохання розвантажити дітей у весняний час і розвезти у часі хоча би випускні екзамени і тести. Це і було зроблено. До того ж Міністерством освіти і науки прийнято рішення про те, що випускні екзамени в школах пройдуть у вигляді підсумкових контрольних робіт. Тому нам здається, що ми врахували побажання, які лунали за підсумками двох попередніх тестувань.
- Скажіть, а цього року випускників, які будуть проходити тестування, більше чи менше?
- Менше. Минулого року було 28 тисяч, цього року – 26,5 тисяч. Їх менше рівно настільки, наскільки зменшилася кількість одинадцятикласників. Тобто зменшення кількості бажаючих стати студентами не спостерігається.
- Цього року можна проходити тестування не лише українською мовою. Так?
- Чи багато тих, хто виявив бажання проходити тести російською мовою?
- До речі, це не тільки цього року: так було і в попередні роки. Абітурієнт під час реєстрації на тестування вказував у реєстраційній анкеті мову, якою хоче складати певний тест.
- Не змінилося, окрім того, що на стадії реєстрації Міністерство науки і освіти оголосило, що тестування відбудеться тільки українською мовою. Пізніше міністерством були внесені корективи. І для дітей, які забажали мати тестові зошити іншою мовою, ми забезпечимо ці зошити. Крім того, є абітурієнти, які бажають складати тести тільки російською мовою.
- Третина, тобто кожен третій абітурієнт Харківської області виявив бажання складати тести російською мовою.
- А які ще нововведення в оцінюванні знань запроваджені цього року?
- Кожен абітурієнт отримав право обирати до п’яти предметів для проходження тестів, а раніше було три.
- Ви маєте на увазі тести на вибір?
- Так. Тобто цього року можна обрати п’ять предметів, один із яких, українська мова і література, є обов’язковим. Власне на вибір чотири предмети. Це зумовлено в першу чергу тим, що вищі навчальні заклади цього року були зобов’язані профільними предметами виставляти не два, а три.
- Якщо не рахувати української мови і літератури, яка є обов’язковою для всіх, то в Харківській області спостерігається цікава тенденція: однакова кількість абітурієнтів виявила бажання скласти тести з історії України й математики. Зрозуміло, що абітурієнт обирає для себе ті предмети, з яких він повинен надати сертифікат до приймальної комісії. Так от тільки у Харківській та Дніпропетровській областях математика й історія України користуються однаковим попитом. Це свідчить про те, що у нашому місті досить потужні вищі навчальні заклади технічного профілю, у яких математика є профілюючим предметом. У решті областей спостерігається суттєвий розрив у 10-20%: тобто спочатку - історія України, потім математика, потім біологія. Усе закінчується хімією, складати яку майже ніхто не бажає.
Суттєвим нововведенням є те, що цього року ми зробили набагато меншу кількість пунктів тестування. Якщо в минулі роки тестування з тих предметів, які найчастіше обирали, проводилися практично в кожному районному центрі, то цього року на Харківщині працюватиме лише п’ять пунктів для складання тестів.
- А з чим це пов’язано?
- Це пов’язано з тим, що виникла серйозна необхідність посилити контроль за проходженням зовнішнього оцінювання і максимально унеможливити будь-які проникнення в цю процедуру несанкціонованим способом. Цього року, за винятком Харкова, тестування пройде в Балаклеї, Краснограді, Куп’янську та Лозовій, куди доведеться під’їхати всім абітурієнтам з навколишніх регіонів, сел.
- Ні, цього року підвіз абітурієнтів є справою честі кожного районного керівника і кожної районної адміністрації. Якщо будуть побажання батьків і виникне відповідна необхідність, то розпорядженням голови обласної державної адміністрації можна виділити транспорт. Але абітурієнти давно до цього готувалися: з самого початку процедури ми казали, що ніхто нікого підвозити не буде.
- У Харкові. Хочу звернути увагу абітурієнтів на те, що вони повинні завчасно потурбуватися, де їм проходити тестування. Ми розіслали запрошення. У разі, якщо вони не дійшли з якоїсь причини, кожен абітурієнт на своєму сайті може роздрукувати запрошення.
- Для кожного абітурієнта, який реєструвався, відкрита власна сторінка на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Там указані адреси, дати і час проведення тестування. Тому заздалегідь слід потурбуватися про те, як доїхати до цього місця, дізнатися, де саме розташована школа або вищий навчальний заклад, у якому буде складатися тест, скільки часу піде на те, щоб дістатися цього місця. О 10.50 ми закриваємо двері пунктів тестування, і уже ніхто не звертає уваги на жодні причини, і зайти туди вже ніхто не зможе. Крім того, цього року для проведення тестування ми використовуємо дуже потужну базу вищих навчальних закладів: більшість тестувань відбудеться у вищих навчальних закладах. Цей факт повинен здивувати педагогів, бо раніше практично всі тестування ми проводили в школах.
- На початку року ви розкритикували літературу, яка призначена для підготовки випускників до тестування. Де ж брати необхідну літературу?
- Власне, я не розкритикував, але сказав, що то не є література, яка повністю відповідає вимогам тестових завдань. Такої просто не існує, тому що ані Український центр оцінювання якості знань, ані ми такої літератури не видавали. Причина проста – ми не маємо в цьому потреби, адже всі тестові завдання з усіх предметів побудовані виключно на обсязі шкільного курсу. А всі ці обманки, що ми начебто продаємо тестові завдання з відповідями або посібники з тими тестами, що будуть використані під час основного тестування, - це комерційні "заманухи" підприємців, які хочуть заробити гроші шляхом обману абітурієнтів.
- Цього року при вступі до вищого навчального закладу будуть враховуватися оцінки атестату. Більшість оцінює це нововведення позитивно. Але є думка, що це свого роду корупція, адже спонукає деяких батьків давати хабара вчителю, щоб покращити результат шкільного атестату.
- Я думаю, що врахування оцінок атестату є неправильним з огляду на одну причину. По-перше, справа в тому, що вага 12 балів з математики в ліцеї Харківського національного університету і у віддаленій сільській школі, погодьтеся, різна. Немає такої школи, де не було би учня з оцінкою 12 балів, адже повинен бути в школі якійсь орієнтир. Але я знаю з досвіду, що це таке. Учні деяких київських шкіл у січні-лютому почали переводитися із шкіл міста Києва до шкіл сільської місцевості, тому що там легше отримати 12 балів. По-друге, оцінка для вчителя – це один із засобів управління класом, підтримання дисципліни у класі, заохочення до громадської роботи. Тому оцінка, як на мене, є дуже суб’єктивною, а тієї самої оцінки - різна.
- Дискусії про те, що краще – іспити чи тести, – досі лунають. На ваш погляд, нинішня система оцінювання знань уже наближається до оптимальної чи ще ні?
- Вона оптимальна за задумом, за ідеєю. Вона недосконала, але кращого в світі ще не придумали. Сьогодні вже нема країн, навіть на карті колишнього Радянського Союзу, які б не використовували тестові технології. В Азербайджані почали цю роботу ще 15 років тому. Давно працює за цією системі Туркменія, Грузія. Як нещодавно зазначив міністр освіти і науки України, тестування було, є і буде. Інша справа, якою буде його питома вага при визначенні конкурсного прохідного балу, що ще до нього додаватиметься. Різні соціологічні опитування з приводу минулорічного тестування засвідчили, що його підтримує 70-90% українського суспільства. І я думаю, що кожен другий першокурсник вам скаже, що він став студентом престижного вузу завдяки системі зовнішнього оцінювання, завдяки власним знанням. І ніхто не цікавився в нього тим, хто його батько, хто мати, чим вони можуть допомогти вузові. Тобто система допомогла справедливо і прозоро відібрати контингент студентів.
- Але ви сказали, що ця система ще недосконала. На ваш погляд, які її головні недоліки?
- Треба краще працювати над змістом тестових завдань, тобто приділяти більшу увагу розвитку тестів на здібності. Цього року в Україні пройшла апробація тестів на здібності, і в дітей і вчителів тих шкіл, де ми проводили апробацію, це викликало неабияку зацікавленість! Справа в тому, що теперішні тести – це тести на знання. Бути однаковим цей обсяг знань не може через низку об’єктивних причин: у школах по-різному дають знання, два вчителі можуть по-різному пояснити свій предмет, у деяких сільських школах діти по кілька років не бачать вчителя іноземної мови, є школи, де дитина, провчившись десять років, комп’ютер бачила лише в кіно або в ігровому салоні в райцентрі. А задатки до навчання в неї є. Так от тести на здібності виявляють задатки абітурієнта оволодіти знаннями. Система формування таких тестових завдань дуже складна. Цього року точечно проведена апробація цих тестів на здібності в усіх областях України. Наступного року, я сподіваюся, ця система буде частково задіяна разом із тестами на знання.
- А якою мірою результати тестів на здібності повинні враховуватися?
- Це вже інша справа, адже це визначає держава, Кабінет міністрів, Міністерство освіти. Напевно, вони повинні враховуватися так само, як і тести на знання. Якщо знайти таку модель, то система відбору студентів до вищих навчальних закладів суттєвіше б покращилася.
- Гостем нашої програми нещодавно був ректор Харківського економічного університету Володимир Пономаренко. Він скаржився на те, що його категорично не влаштовує рівень знань сучасних абітурієнтів - навіть доводиться вводити адаптаційні курси для першокурсників. Як ви вважаєте, у чому причина погіршення якості знань?
- Це питання не зовсім за адресою. Ми "фотографуємо" ті знання, які є. Справа в тому, що Володимир Степанович Пономаренко був піонером запровадження тестування в Харківській області взагалі. Ще коли ніхто не знав, що таке тестування, економічний університет починав цю роботу 6-7 років назад. І з того часу у них іншої системи немає. Але, скажімо так, я ніколи не чув жодного ректора, який би сказав, що його влаштовує той рівень знань, із яким приходять діти. Напевно, у цьому щось є. Але мені здається, що тут щось від лукавого, адже ніхто не забороняє ректору брати тих, хто має знання. Відновіть систему відбору, встановіть планку не 124 бали, а 160, і не беріть того, у кого менше 160. Але вони цього не роблять і беруть усіх підряд. Раніше з одного класу студентами ставали 5-7 чоловік, а зараз 5-7 не стають студентами, причому це ті, хто не пішов вступати до вузу. Зараз потрібно тільки принести заяву, і ти будеш навчатися. Є держзамовлення, є обсяги, крім того, треба забезпечувати роботою викладачів, наповнювати аудиторії.