У новому Кримінально-процесуальному кодексі чітко прописані обставини, при яких правоохоронні органи можуть проводити негласні слідчі дії. Про це сьогодні, 19 вересня, розповів начальник управління прокуратури Харківської області Олександр Бабіков, коментуючи новий КПК, який набуде чинності 19 листопада.

За його словами, істотною відмінністю нового КПК від старого є те, що до нового КПК інтегрована ціла глава (№ 21), що регламентує негласні слідчі дії (оперативно-розшукова діяльність). Бабіков зазначив, що ці дії часто зв'язані з порушенням конституційних прав громадян, наприклад, обшук у будинку є порушенням права на недоторканність житла.

"Оперативно-розшукова діяльність залишалася і залишається таємницею за сімома печатками. Із відкритих джерел ви ніколи не почерпнете інформації ні про форми, ні про методи її проведення. У новому КПК оперативно-розшуковій діяльності надається певна ступінь гласності. Тож практично всі види оперативно-розшукових заходів, які раніше були секретними, - прослуховування телефону, зняття інформації з комп'ютера, впровадження у злочинну групу, аудіо- та відеоконтроль, вилучення кореспонденції, виконання завдання під прикриттям - знайшли відображення в новому КПК", - розповів Бабіков.

За його словами, законодавець чітко регламентував обставини, за яких можна проводити негласні слідчі дії. У відповідності до нового КПК, це можливо тільки в разі тяжких та особливо тяжких злочинів і з дозволу слідчого судді. Ініціатива у проведенні таких заходів може виходити виключно від слідчого й прокурора, які ведуть розслідування, а не від підрозділів правоохоронних органів, як зараз. Якщо в результаті прослуховування телефону, зняття інформації з комп'ютера або іншої негласної слідчої дії буде отримана інформація про вчинення іншого злочину, почати кримінальне провадження за цим фактом можна буде тільки з дозволу слідчого судді.

Крім того, правоохоронні органи, що проводили негласні слідчі дії стосовно громадянина, зобов'язані повідомити йому про це по закінченню року після цих дій або при пред'явленні матеріалів захиснику. "Ця законодавча новела дозволяє громадянину, якщо він не був викритий у злочині, отримавши повідомлення, почати розробляти питання про відшкодування завданої йому шкоди за порушення таємниці його особистого життя. Це змусить правоохоронні органи більш розсудливо підходити до питання застосування подібних заходів. Практика західних країн показує, що за рахунок цього кількість порушень прав громадян скорочується", - зазначив Бабіков.

Довідка "SQ". Верховна Рада прийняла новий Кримінально-процесуальний кодекс України в ніч на 13 квітня. Він набуде чинності 19 листопада 2012 р.

Прийнятий КПК вводить низку нововведень. Так, згідно з документом, відразу після подачі до міліції заяви заявник автоматично стає потерпілим, минаючи всі стадії слідства і збору доказів, які передбачені на сьогодні.

Також змінюється модель ведення судового розгляду. З набранням чинності новим КПК у судовому процесі будуть брати участь двоє суддів і троє присяжних. Переймаючи практику судочинства країн Європи і США, законодавці передбачають застосування суду присяжних при розгляді справ, пов'язаних зі злочинами, покаранням за вчинення яких є довічне ув'язнення.

Також новим КПК вводиться домашній арешт. Передбачається, що домашній арешт може бути застосований до особи, обвинуваченої у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Новий варіант КПК покликаний зменшити бюрократизацію кримінального процесу, тому зобов'язує обладнати зали суду для роботи в режимі відеоконференцій і встановлює чіткий перелік оперативно-розшукових дій та порядок їх здійснення.

Крім того, КПК передбачає, що захисником може бути тільки адвокат, що перебуває в Єдиному реєстрі адвокатів.