Пресс-конференция представителей партии "Единый центр"

 

Участник: лидер партии "Единый центр" Леся Оробец, кандидат на должность харьковского городского головы от "Единого центра" Андрей Белогрищенко, заместитель председателя Харьковской городской организации "Единого центра" Андрей Ткачев, кандидат в депутаты горсовета от "Единого центра" Сергей Лаврик.

А.Белогрищенко:

- Здравствуйте, очень рады приветствовать вас, особенно рады, что пришли в такие напряженные дни, когда наш Харьков стал политической меккой. И это радует. Думаю, что мы все будем свидетелями, как на наших глазах будет меняться соотношение политических сил, которые войдут во власть после выборов в местные советы. Сегодня мы собрались для того, чтобы рассказать о своих планах, которые заложены в нашей программе для молодежи, ведь Харьков - это город молодежи, город студенчества.

Хочу отметить, что наша партия разработала программу, в которой заложила свое видение, каким образом решать проблемы молодежи.

Л.Оробец:

- Доброго здоров'я, дякую, що зібрались. Коли я сьогодні летіла літаком сюди в Харків, в тому ж літаку летів Віталій Кличко, який є депутатом міської ради Києва. Я подумала: що міська рада Києва забула в Харкові? І невже в Києві стало менше питань, що Кличку є сенс летіти сьогодні в Харків? А потім задумалась над тим, що насправді Харкову пощастило більше ніж Києву на цих виборах. Чому? Тому що в вас є вибори. А ось у Києві в ста метрах від центрального загсу міська влада дозволяє побудувати сміттєспалювальний завод. Більше того, місцеві жителі дізнаються про це тоді коли спати від запаху не можливо. Депутатське звернення в Генеральну прокуратуру, міську раду - нуль реакції. Поки не зібралися сотні людей, які протестували проти цього сміттєвого заводу, влада не почала чухатись і що-небудь робити. Чому так? Тому що виборів немає. Влада розуміє, що її ніхто не поміняє. Тому Харкову пощастило, бо ви маєте можливість запитати, чому влада претендує на те, щоб залишитись владою, що вона такого зробила, щоб знову заслужити вашу довіру, запитати кожного депутата, який наважиться вам запропоновувати свою кандидатуру на заповнення вакансії: запитати "чому", "що вони готові зробити і як готові відповідати за обіцяне?".

Зі свого боку можу сказати, що в парламенті займаюсь питаннями освіти, захистом прав педагогів, формуванням перед освітою таких завдань, щоб ми не зіткнулися з тим, що не буде кадрів, нормальних спеціалістів.

Кожного разу, коли я отримую звернення громадян з регіонів, розумію, що  найлегше вирішувати питання в тих регіонах, де є нормальна, адекватна місцева влада. Тому що повірте, що для всіх бюджетників легше живеться там, де адекватна місцева влада, яка розуміє, що необхідно допомагати, підтримувати і сприяти. Бо тільки тоді вдається досягнути результатів, коли є співпраця між тими, хто пише закони і тими, хто розподіляє і управляє коштами і ресурсами міста, області.

"Єдиний центр" зробив дуже багато, щоб влада була більш відповідальною. Ми першими в політичному середовищі запропонували систему виборів за місцевими списками, бо зараз в депутатів навіть немає свого округу. І я часто приїжджаю на місця і говорю зі звичайними вчителями, директорами, студентами і жахаюся, тому що прийняття тих рішень, які приймалися міністром, Верховною Радою, дає підстави вважати, що вони живих дітей не бачили десятки років. Тому що як інакше пояснити те, що всю структуру освіти міняють за одне голосування. Я маю на увазі зміну тривалості навчання з 12 років до 11 років. Коли всіх батьків п’ятирічних дітей заставляють їх вести в дитячий садок, при тому, що новий міністр не відкрив жодного нового садочка.

Тому чим міцнішою буде команда як на місцях, так і в центрі, чим дієвішим буде зв'язок між ними і обмін проблемами для того, щоб їх вирішити, тільки в такому випадку хоч щось почне мінятися.

А щодо відкритих чи закритих списків, то, якщо депутатів обирають як котів в мішку, то і виходить: вони так ходять на сесії, вони намагаються вирішити проблеми свої, а не суспільства. І якщо не введемо поняття відповідальності влади перед людьми, поки ми не зрозуміємо, що ми наймаємо за власні кошти, платячи податки, тих, хто буде управляти нашими коштами, містом, хто буде відповідальний за створення умов для життя бізнесу, освіти і медицини, ми не зможемо говорити, що ми здатні обрати відповідальну владу.

Від себе хочу додати, що представляю тут партію "Єдиний центр", яка балотується в усіх областях, представила своїх кандидатів і на мажоритарних округах, і у своїх списках в Харківські обласну та міську ради, представили свого кандидата в мери. Навіщо? В першу чергу, розуміючи, що якщо є нормальна адекватна співпраця і адекватні люди на місцях, вирішувати конкретні, болючі проблеми, в рази легше. Ми агітуємо вас, щоб створити цю систему відповідальності, в першу чергу для того, щоб ви підійшли відповідально до свого вибору.

Я дуже прошу вас, кого б ви не підтримували, дивіться на реальні результати. Якщо в вашому місті стало жити краще, можливо є смисл підтримати діючу владу, і вона приведе до успіху. Якщо ні - женіть в шию. Обирайте достойних.

А.Ткачев:

- Добрый день. Согласитесь, что говорить о Харькове, и не говорить о молодежи - абсурд. Особо приятно с Лесей видеть председателя Всеукраинской общественной организации "Фундация региональных инициатив". Особо приятно, потому что некоторые идеи из программы этой общественной организации мы приспособили для городской организации партии "Единый центр". Это проект "Громадськя варта: молодь за вами спостерігає". Мы проанализировали программы большинства партий, которые идут на выборы в Харьковский горсовет и, как оказалось, молодежных программ просто нет. Это удивительно, потому что никто не станет отрицать, что Харьков - это город молодежи.

Как мы создавали свою программу для молодежи? Мы пригласили молодежные организации, студенческие организации, общественные организации, людей, которые каждый день работают с молодежью. Нашу программу мы готовы презентовать.

С.Лаврик:

- Харьков всегда считался техническим городом, здесь много заводов всегда было, на которых работало большое количество инженеров. В советское время харьковские инженеры всегда славились, потому что могли разбираться во многих отраслях, имели творческий подход к решению проблем. Все ведущие харьковские конструкторы поступали в вуз по призванию. Сейчас технические специальности переживают кризис, и даже если есть заказы на предприятиях, их некому выполнять. Есть острая нехватка инженеров, которые могут создавать продукцию. Поэтому, чтобы воспитать подрастающую техническую элиту, нужно ее воспитывать с детства. А это значит, что нужно воссоздать сеть профориентированных секций: авиамоделизм, автомоделизм, судомоделизм.

- Леся, вы сказали, что Харькову повезло по сравнению с Киевом, что у него есть возможность выбирать. Н вы не можете не знать, что у нас достаточно сильные позиции действующей власти, и, как видно по агитации, Партия регионов очень серьезно настроена. Готовы ли вы к тому, что на выборах будет задействован админресурс, если да, то будете ли с ним бороться?

- Коли я приїхала в Харків, побачила, що на кожній більш-менш солідній вітрині приклеєні скетчем фотографії не будемо називати кого. Таке я останній раз бачила в африканських країнах під час вибрів. Чи варте таке самолюбування, коли немає результатів? Насправді людину красить не її вигляд, а результат. Якщо результати є, значить Харків підтримає діючу владу.

До ситуації, що буде задіюватися адмінресурс під час виборів, ми готові. Нещодавно партійне керівництво прийняло рішення залучити соціологічні служби, щоб провести масовий екзит-пол, тобто опитування людей на виході з дільниць про те, як вони проголосували. Практика показує, що екзит-пол дає точні результати, який насправді настрій у виборців, які будуть результати виборів. Ми зараз організовуємо проведення екзот-полу по всій Україні. Якщо ми бачитимемо масові фальсифікації, то ми мовчати про це не будемо, будемо відстоювати свої результати в судах.

- Вопрос С.Лаврику, вы очень известный человек, часто такое случается, что политические партии используют известные фамилии, чтобы набрать больше голосов на выборах. Конкретно вы, если станете депутатом горсовета, каким направлением будете заниматься?

- Буду решать любые проблемы, которые необходимо решать. Но хотелось бы учувствовать в воссоздании клубов по интересам. Это важно, потому что дети сейчас в основном занимаются только силовыми видами спорта, если нет, то их воспитывает улица, это неправильно, это нужно менять.

- Вопрос к А.Белогрищенко. Планируете ли вы стать членом партии "Единый центр"?

- Нельзя идти кандидатом в мэры от партии, взгляды которой ты не разделяешь. Программа "Единого центра", естественно, мне близка. Но сегодня я беспартийный и считаю, что в данной ситуации это правильно, чтобы меня никто потом не обвинил в какой-то политической заангажированности.

Не хочу встревать в конфликт между бывшей и нынешней властью. Главное сейчас для мня и для "Единого центра" - строить качественную Украину. Наши депутаты, которые пройдут в советы от "Единого центра", понимают свою задачу, и я убежден, что в нашем обществе ситуация будет улучшаться. Мне надоело видеть борьбу между прошлым и прошлым, я хочу строить будущее.

Придет время, и я решу, буду ли членом этой партии, я думаю, что буду.

- Вопрос к Белогрищенко. Если вы станете мэром, как планируете сотрудничать с представителями других двух партий, которых в горсовете будет большинство?

- Я уже сказал, что эти партии - это прошлое. Знаете…свое прошлое нужно ценить. Изучая прошлое, будем брать все лучшее, чтобы строить будущее. Что касается депутатов от этих партий: там достаточно прекрасных, толковых людей, профессионалов, которые любят свой город. Я бы не связывал депутатов, которые пройдут от этих двух партий с теми, кто сегодня представляет эти партии. Я всегда разделял фамилию Кернеса и Партию регионов. Я убежден, что после выборов в местные советы произойдут перемены, как на уровне руководства области, так и на уровне Партии регионов.

 - Леся, вы затронули тему образования. Как вы видите решение проблемы технического образования?

- Гострий голод за спеціалістами: будівельниками, технічними спеціалістами, яких не готують вузи, відчувається дуже давно. Наприклад, тих, хто стикався з питанням ремонту можна спитати: порекомендуйте хорошого прораба. Не треба його диплом інститутський, але треба, щоб після його ремонту в офіс, будинок, школу, яку він ремонтував, можна було зайти і вчити дітей. В чому корінь проблеми? Пам'ятаєте нижню межу тестування - 124 бали. Це перше, і друге: обов’язкова повна середня освіта. У нас ПТУ вимирають. Якщо в вузи беруть з 124 балами, то це значить, що в вузи поступають практично всі. У нас держзамовлення і можливість вузів навчати більша, ніж кількість дітей, які народилися в цей рік і готові вступати. Вища освіта стала щось типа "корочки", яку отримати доволі легко. Попередній міністр бився, щоб підняти цей прохідний бал, я була одна з тих, хто наполягав на тому, щоб його підіймати. Бо якщо приймати в інститут з двійками, а 124 бали - це 2 бали по старій 5-бальній системі, то якої якості студентів ми набираємо на навчання в вузи? Друге: обов'язкове одинадцяти чи дванадцятирічне навчання. Ну якщо дитині не хочеться вчитися, якщо в неї золоті руки, навіщо їй трати час? Забивати їй голову вищою математикою, тим що їй в житті не знадобиться. В жодній країні немає так, щоб було достатньо грошей і хороших вчителів для всіх. Тож в жодній країні немає обов’язкового одинадцяти чи дванадцятирічне навчання в школі. Це маразм.

 

Тобто якщо вирішувати проблеми технічних кадрів, то це підняття рівня вимог вступу до вузу і відхід від обов’язкової повної середньої освіти. Давайте повернемось до можливості закінчити 9 класів і потім приймати рішення.

- Возможно ли решение этой проблемы на уровне города или области?

- Можливо. В кожного вузу є право підняти цей прохідний бал, але майже ніхто цього не робить. Чому? Тому що вони перетворюються в заклади, де торгують дипломами. Тому це рішення має прийматися на рівні держави.

А.Белогрищенко:

- Я преподавал в нескольких вузах и считаю, что проблема технического образования должна решаться через зарплату и трудоустройство. Нужно вводить социальные заказы не только для вузов, но и для училищ.  Я думаю, в рыночной экономике нужно все стимулировать деньгами. Думаю, что мы найдем возможность стимулировать учащихся ПТУ, давая им заработать деньги. И тогда увидите, как будет менять отношение к рабочим специальностям.